Зобов’язання власника дозволу подавати митну декларацію у формі запису в обліку декларанта
(Стаття 182(1) Кодексу)
1. Власних дозволу на подання митної декларації у формі запису в обліку декларанта повинен:
(a) пред’являти товари митниці, за винятком випадків застосування статті 182(3) Кодексу, та вносити дату повідомлення про пред’явлення в облік;
(b) вносити принаймні дані спрощеної митної декларації та будь-яких підтвердних документів в облік;
(c) на запит наглядової митниці надавати дані митної декларації, внесені в облік, та будь-який підтвердний документ, за винятком випадків, коли митні органи дозволяють декларанту надавати прямий комп’ютеризований доступ до такої інформації в його обліку;
(d) надавати наглядовій митниці інформацію про товари, що підлягають обмеженнями та заборонам;
(e) надавати наглядовій митниці підтвердні документи, відповідно до статті 163(2) Кодексу, до того як задекларовані товари можуть бути випущені;
(f) якщо застосовується звільнення, зазначене в статті 182(3) Кодексу, забезпечити, щоб власник дозволу на експлуатацію складів тимчасового зберігання мав інформацію, необхідну для доведення завершення тимчасового зберігання;
(g) за винятком звільнення від зобов’язання подавати додаткову декларацію відповідно до статті 167(2) Кодексу, подавати додаткову декларацію наглядовій митниці у спосіб та протягом строку, встановленого у дозволі.
2. Дозвіл на подання митної декларації у формі запису в обліку декларанта не застосовується до таких декларацій:
(a) митних декларацій, які становлять заяву щодо отримання дозволу на спеціальну процедуру відповідно до статті 163 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446;
(b) митні декларації, подані замість загальної декларації прибуття відповідно до статті 130(1) Кодексу.