Дедуктивний метод
1. Ціною за одиницю, використаною для визначення митної вартості відповідно до статті 74(2)(c) Кодексу є ціна, що за нею ввізні товари або ввізні ідентичні або подібні товари продаються в Союзі у тому ж стані, що в ньому їх ввозили, в той самий або приблизний час, що і час ввозу оцінюваних товарів.
2. За відсутності ціни за одиницю, зазначену в параграфі 1, ціною за одиницю є ціна, що за нею ввізні товари або ввізні ідентичні або подібні товари продаються у тому ж стані, що в ньому їх ввозили на митну територію Союзу, якомога раніше після ввезення товарів, що підлягають оцінюванню, та в будь-якому випадку протягом 90 днів із цього ввезення.
3. За відсутності ціни за одиницю, зазначеної в параграфах 1 та 2, за запитом декларанта використовується ціна за одиницю, що за нею ввізні товари продаються на митній території Союзу після подальшої обробки та переробки з належним урахуванням вартості, доданої такою обробкою або переробкою.
4. Для цілей визначення митної вартості відповідно до статті 74(2)(c) Кодексу не необхідно враховувати такі продажі:
(a) продажі товарів на торговому рівні, відмінного від першого рівня після ввезення;
(b) продажі пов’язаним особам;
(c) продажі особам, що прямо або опосередковано постачають безкоштовно або за зниженою ціною товари або послуги, перелічені в статті 71(1)(b) Кодексу, для використання у зв’язку з виробництвом і продажем для вивозу ввізних товарів;
(d) продажі в кількості, недостатній для визначення ціни за одиницю.
5. Під час визначення митної вартості із ціни за одиницю, визначеної відповідно до параграфів 1-4, необхідно вирахувати таке:
(a) комісійні винагороди, що зазвичай сплачуються або погоджені до сплати або націнки, що зазвичай робляться для прибутку та загальних витрат (включно з прямими та непрямими витратами на збут відповідних товарів), пов’язаних із продажем на митній території Союзу ввізних товарів того самого ґатунку або виду, що і товари, що належать до групи чи асортименту товарів, виготовлених конкретним промисловим сектором;
(b) звичайні витрати на перевезення та страхування та пов’язані витрати, понесені в межах митної території Союзу;
(c) ввізні мита або інші збори, що підлягають сплаті на митній території Союзу у зв’язку з увозом або продажем товарів.
6. Митну вартість певних швидкопсувних товарів, зазначених у додатку 23-02, що ввозяться відправленням, можна безпосередньо визначити відповідно до статті 74(2)(c) Кодексу. Для цього ціни за одиницю повинні бути повідомлені Комісії державами-членами та поширені Комісією через Інтегрований тариф Європейського Союзу (далі - TARIC) відповідно до статті 6 Регламенту Ради (ЄЕС) № 2658/87 ( - 12).
Такі ціни за одиницю можна використовувати для визначення митної вартості ввізних товарів протягом 14-денного періоду. Кожен період починається в п’ятницю.
Ціни за одиницю необхідно розраховувати і повідомляти таким чином:
(a) після передбачених параграфом 5 вирахувань держави-члени повідомляють Комісії ціну одиниці за 100 кг нетто для кожної категорії товарів. Держави-члени можуть зафіксувати стандартні суми для витрат, зазначених в пункті (b) параграфа 5, про що необхідно повідомити Комісію;
(b) референтним періодом для визначення цін за одиницю є попередній 14-денний період, що закінчується в четвер, що передує тижню, під час якого встановлюються нові ціни за одиницю;
(c) держави-члени повинні повідомляти Комісії ціни за одиницю в євро не пізніше 12.00 у понеділок тижня, в якому вони підлягають поширенню Комісією. Якщо цей день не є робочим днем, повідомлення здійснюється в робочий день, що безпосередньо передує цьому дню. Ціни за одиницю застосовуються, лише якщо це повідомлення поширила Комісія.