Ст. 119

Чинна редакція від 24.11.2015 · Регламент набрав чинності 18.01.2016

Розділ II. ФАКТОРИ, ЩО НА ЇХ ОСНОВІ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ВВІЗНЕ АБО ВИВІЗНЕ МИТО І ВЖИВАЮТЬСЯ ІНШІ ЗАХОДИ ЩОДО ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ → Глава 2. Походження товарів → Секція 2. Преференційне походження

Умови складання декларації на рахунку-фактурі

(Стаття 64(1) Кодексу)

1. Декларація на рахунку-фактурі може бути складена однією із таких осіб:

(a) схваленим експортером Союзу у розумінні статті 120 цього Регламенту;

(b) будь-яким експортером для будь-якого відправлення, що складається із одного чи більше пакунків, що містить похідні продукти, що їх загальна вартість не перевищує 6000 євро, та, за умови що допомога, зазначена в статті 114(1), застосовується до цієї процедури.

2. Декларація на рахунку-фактурі може бути складена, якщо відповідні продукти можна вважати такими, що походять з Союзу, або країни-бенефіціара, або території та виконують інші вимоги розділу II, глави 1, секції 2, підсекцій 4 та 5 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446.

3. Експортер, що складає декларацію на рахунку-фактурі, повинен бути готовим надіслати в будь-який час за запитом митного органу або інших компетентних державних органів країни вивозу або території вивозу всі належні документи, що підтверджують статус походження відповідних продуктів та виконання інших вимог розділу II, глави 1, секції 2, підсекцій 4 та 5 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446.

4. Декларація на рахунку-фактурі повинна бути складена експортером за допомогою машинопису, проставлення печатки чи друку на рахунку-фактурі, повідомленні про доставлення чи будь-якому іншому комерційному документі тексту декларації, що його наведено в додатку 22-13, використовуючи одну із лінгвістичних версій, викладених у цьому додатку, та відповідно до положень національного законодавства країни вивозу. Якщо декларація пишеться вручну, вона має бути написана чорнилом і друкованими літерами.

5. Декларація на рахунку-фактурі повинна містити справжній власноручний підпис експортера. Однак схвалений експортер у розумінні статті 120 цього Регламенту не зобов’язаний підписувати такі декларації, за умови що він надає митним органам письмове зобов’язання про те, що він бере на себе повну відповідальність за будь-яку декларацію на рахунку-фактурі, що ідентифікує його так, ніби вона підписана ним власноручно.

6. У зазначених у параграфі 1(b) випадках використання декларації на рахунку-фактурі можливе, якщо дотримано таких спеціальних умов:

(a) декларація на рахунку-фактурі повинна бути складена для кожного відправлення;

(b) якщо товари, що містяться у відправленні вже перевірено в країні вивозу шляхом покликання на визначення «похідні продукти», експортер може покликатися на таку перевірку в декларації на рахунку-фактурі.

Положення першого підпараграфа не звільняють експортерів від зобов’язання виконувати інші формальності, передбачені митними чи поштовими правилами.