Ст. 109

Чинна редакція від 24.11.2015 · Регламент набрав чинності 18.01.2016

Розділ II. ФАКТОРИ, ЩО НА ЇХ ОСНОВІ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ВВІЗНЕ АБО ВИВІЗНЕ МИТО І ВЖИВАЮТЬСЯ ІНШІ ЗАХОДИ ЩОДО ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ → Глава 2. Походження товарів → Секція 2. Преференційне походження

Наступна перевірка заяв про походження та замінних заяв про походження

(Стаття 64(1) Кодексу)

1. Наступні перевірки заяв про походження або замінних сертифікатів необхідно виконувати з довільною періодичністю, або коли митні органи держав-членів мають обґрунтовані сумніви щодо їх справжності, статусу походження відповідних продуктів або виконання інших вимог цієї підсекції, підсекцій 3-9 цієї секції та підсекцій 2 та 3 розділу II, глави 1, секції 2 Делегованого регламенту (ЄС) 2015/2446.

Якщо митні органи держави-члена подають запит щодо співпраці з компетентними органами країни-бенефіціара, щоб перевірити чинність заяв про походження, статус походження продуктів або й те, й інше, вони повинні, у відповідних випадках, пояснювати у своїх запитах, чому вони мають обґрунтовані сумніви щодо чинності заяви про походження або статусу походження продуктів.Копія заяви про походження або замінного сертифіката про походження та будь-яка інша додаткова інформація, що вказує на те, що інформація подана в такій заяві або замінному сертифікати є неправильною, може бути переслана для обґрунтування запиту на перевірку.

Держава-член, що подає запит, повинна встановити 6-місячний початковий граничний строк для повідомлення результатів перевірки, починаючи з дати запиту щодо перевірки, за виключенням запитів, надісланих до Норвегії або Швейцарії для перевірки замінних заяв про походження, складених на їхніх територіях на основі заяви про походження, складеної в країні-бенефіціарі, що для них граничний строк повинен бути продовжений до 8 місяців.

2. Якщо у випадках обґрунтованих сумнівів відповідь відсутня протягом зазначеного в параграфі 1 строку або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення дійсного походження продуктів, компетентним органам надсилається друге повідомлення. Це повідомлення встановлює подальший граничний строк, що не перевищує 6 місяців. Якщо органам, що подали запит, не повідомлено результати перевірки після другого повідомлення протягом 6 місяців із дати надсилання другого повідомлення, або якщо такий результат не дозволяє встановити справжність відповідного документа або дійсне походження продуктів, органи, що подали запит, повинні відмовити у наданні права на тарифні преференції.

3. Якщо перевірка, передбачена у параграфі 1 або будь-яка інша наявна інформація вказує на те, що правила походження порушуються, країна-бенефіціар вивозу повинна за власною ініціативою або за запитом митних органів держав-членів або Комісії провести відповідні розслідування або організувати їх проведення з належною терміновістю для встановлення та попередження таких порушень. Для цього Комісія або митні органи держав-членів можуть брати участь у цих розслідуваннях.