Ст. 15

Чинна редакція від 19.05.2020 · Регламент набрав чинності 13.12.2011

Набуття чинності та застосування

Цей Регламент набуває чинності на 20-ий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу .

Статтю 4, статтю 5(1) і (2) та статтю 7(1) застосовують із 13 грудня 2013 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

ДОДАТОК I

Вимоги до робочих характеристик, зазначені в статті 4(3)

1. Вимоги до даних спостереження

1.1. Усі ланцюги спостереження, зазначені в статті 4(3), повинні надавати щонайменше такі дані спостереження:

(a) дані 2D-позиціонування (горизонтальне положення повітряного судна);

(b) статус даних спостереження:

- кооперативні/некооперативні/об’єднані;

- інерційно екстрапольовані або ні;

- час застосовності даних 2D-позиціонування.

1.2. На додаток, усі кооперативні ланцюги спостереження, зазначені в статті 4(3), повинні надавати щонайменше такі дані спостереження:

(a) дані вертикального позиціонування (на основі даних барометричної висоти, отриманих від повітряного судна);

(b) експлуатаційні ідентифікаційні дані (ідентифікаційні дані повітряного судна, отримані від повітряного судна, такі як пізнавальний індекс повітряного судна та/або код режиму A);

(c) додаткові індикатори:

- аварійні індикатори (тобто, незаконне втручання, несправність радіозв’язку та загальна аварійна ситуація);

- спеціальний індикатор положення;

(d) статус даних спостереження (час застосовності даних вертикальної позиції).

2. Вимоги до робочих характеристик даних спостереження

2.1. Провайдери аеронавігаційного обслуговування повинні визначити вимоги до робочих характеристик щодо точності, доступності, цілісності, безперервності і своєчасності даних спостереження, які надаються системами, зазначеними в статті 4(3), та які використовують для забезпечення проведення прикладного спостереження.

2.2. Оцінювання точності горизонтального положення, що забезпечується системи, згаданими в статті 4(3), повинно включати щонайменше оцінювання похибки горизонтального положення.

2.3. Провайдери аеронавігаційного обслуговування повинні перевіряти відповідність вимогам робочих характеристик, визначеним згідно з пунктами 2.1 та 2.2.

2.4. Перевірка відповідності повинна проводитися на основі даних спостереження, наданих на виході ланцюга спостереження користувачеві даних спостереження.

ДОДАТОК II

Частина A: Функціональні можливості прийомовідповідача вторинного оглядового радіолокатора, зазначені у статті 4(3) , пункті (a) статті 5(5), статті 7(2) і статті 8(1) і (3)

1. мінімальною функціональною можливістю для вторинного оглядового прийомовідповідача повинен бути рівень 2 режиму S, що відповідає функціонально-технічним критеріям додатка 10 до Чиказької конвенції, том IV, третє видання, включно з усіма змінами до № 77.

2. Кожен впроваджений реєстр прийомовідповідачів повинен відповідати відповідній секції документа IKAO 9871 (2-a редакція).

3. Наведені нижче елементи даних повинні бути доступні для прийомовідповідача і передаватися таким прийомовідповідачем по протоколу режиму S, а також відповідно до форматів, вказаних у документі IKAO 9871 (2-a редакція):

(a) 24-бітної адреси IKAO повітряного судна;

(b) код режиму A;

(c) барометрична висота;

(d) статус польоту (на землі чи в повітрі);

(e) звіт щодо функціональних можливостей лінії передачі даних;

- функціональні можливості бортової системи попередження зіткнень (ACAS),

- особливі сервісні функціональні можливості в режимі S,

- функціональна можливість повідомлення пізнавального індексу повітряного судня,

- функціональна можливість саморегульованого сигналу,

- функціональна можливість ідентифікатора спостереження,

- звіт про функціональну можливість отримання для загального користування повідомлень Comm-B (GICB) ініційованих наземною станцією (індикація зміни),

- номер версії підмережі режиму S;

(f) звіт про функціональну можливість отримання для загального користування повідомлень (GICB);

(g) пізнавальний індекс повітряного судна;

(h) спеціальний індикаційний імпульс положення (SPI);

(i) аварійний статус (загальна аварійна ситуація, відсутність зв’язку, незаконне втручання), включно з використанням спеціальних кодів режиму A для позначення різних аварійних станів;

(j) діюча рекомендація по вирішенню загрози зіткнення ACAS, коли повітряне судно обладнано бортовою системою попередження та уникнення зіткнень повітряних суден у повітрі II (TCAS II).

4. Для прийомовідповідача можуть бути доступні також і інші дані.

5. Елементи даних, зазначені в пункті 4, необхідно передавати прийомовідповідачем лише за протоколом режиму S. Процес сертифікації повітряного судна та його обладнання повинен охоплювати передавання зазначених елементів даних.

Частина B: Функціональні можливості прийомовідповідача вторинного оглядового радіолокатора, зазначені у статті 4(3) , пункті (b) статті 5(5), статті 5(7) , статті 7(2) і статті 8(2) і (3)

1. Мінімальною функціональною можливістю для вторинного оглядового прийомовідповідача повинен бути рівень 2 режиму S, що відповідає функціонально-технічним критеріям додатка 10 до Чиказької конвенції, том IV, третє видання, включно з усіма змінами до № 77.

2. Кожен впроваджений реєстр прийомовідповідачів повинен відповідати відповідній секції документа IKAO 9871 (2-a редакція).

3. Наведені нижче елементи даних повинні бути доступні прийомовідповідачу і передаватись таким прийомовідповідачем через версію 2 протоколу саморегульованого сигналу (ES) AADS-B відповідно до форматів, вказаних в документі IKAO 9871 (2-a редакція):

(a) 24-бітної адреси IKAO повітряного судна;

(b) пізнавальний індекс повітряного судна;

(c) код режиму A;

(d) спеціальний індикаційний імпульс положення (SPI) з використанням того ж джерела, як і для такого самого параметра, вказаного в частині A;

(e) аварійний статус (загальна аварійна ситуація, втрата зв’язку, незаконне втручання) з використанням того ж джерела, як і для такого самого параметра, вказаного в частині A;

(f) номер версії ADS-B (рівний 2);

(g) категорія випромінювача ADS-B;

(h) геодезичне горизонтальне положення відповідно до переглянутої в 1984 році світової системи геодезичних параметрів (WGS84) широти і довготи, як у повітрі, так і на землі;

(i) якісні показники геодезичного горизонтального положення (що відповідає категорії навігаційної цілісності (NIC), 95% категорії точності навігації за положенням (NAC p ), рівню цілісності характеристик джерела (SIL) та рівню забезпечення безпеки проектування систем (SDA));

(j) барометрична висота з використанням того ж джерела, як і для такого самого параметра, вказаного в частині A;

(k) геометрична висота відповідно до переглянутої в 1984 році світової системи геодезичних параметрів (WGS84), надається додатково і кодується як різниця з барометричною висотою;

(l) геометрична вертикальна точність (GVA);

(m) швидкість над землею, як у повітрі (швидкість в повітрі над землею схід/захід і північ/південь), так і на землі (курс на поверхні/трек і рух на землі);

(n) якісний показник швидкості, що відповідає категорії точності навігації за швидкістю (NAC v );

(o) закодована довжина і ширина повітряного судна;

(p) зміщення антени глобальної навігаційної супутникової системи (GNSS);

(q) вертикальна швидкість: барометрична вертикальна швидкість з використанням того ж джерела, що і для такого самого параметра, вказаного в елементі даних в пункті 2 (g) частини С, коли від повітряного судна вимагається і воно здатне передавати такий елемент даних за допомогою протоколу режиму S або вертикальної швидкості Глобальної навігаційної супутникової системи (GNSS);

(r) обрана висота на панелі управління режимом/блоці управління польотом (MCP/FCU) із використанням того ж джерела, що і для такого самого параметра, вказаного в частині C коли від повітряного судна вимагається і воно здатне передавати такий елемент даних за допомогою протоколу режиму S;

(s) встановлення барометричного тиску (мінус 800 гектопаскалів) із використанням того ж джерела, що і для такого самого параметра, вказаного в частині C, коли від повітряного судна вимагається і воно здатне передавати такий елемент даних за допомогою протоколу режиму S;

(t) діюча рекомендація по вирішенню загрози зіткнення ACAS, коли повітряне судно обладнане TCAS II із використанням того ж джерела, як і для такого самого параметра, вказаного в частині A.

4. Елементи даних спостереження (елементи даних у пункті 3(h), (k) і (m)) та їхні якісні показники (елементи даних у пункті 3(i), (l) і (n)) повинні бути представлені прийомовідповідачам на такому самому фізичному інтерфейсі.

5. Джерело даних, яке під’єднане до прийомовідповідача і надає елементи даних в пункт 3(h) і (i), повинно відповідати таким вимогам до цілісності даних:

(a) рівень цілісності джерела (SIL, виражений щодо NIC) щодо горизонтального положення (елемент даних в пункті 3(h)) повинен дорівнювати, або бути меншим за 10 -7 за льотну годину;

(b) час цілісності горизонтального положення (елемент даних в пункті 3(h)), потрібний для сигналізації (яка призводить до зміни якісного показника NIC), якщо бортовий моніторинг необхідний для дотримання рівня цілісності джерела горизонтального положення, повен дорівнювати або бути меншим за 10 секунд;

6. Джерело первинних даних, яке надає елементи даних в пункті 3(h) і (i), повинно бути, принаймні, сумісним з приймачами GNSS, які забезпечують автономний моніторинг цілісності приймача (RAIM) і виявлення та усунення несправностей (FDE), поряд із виведенням відповідної інформації про стан вимірювань, а також обов’язкове обмеження цілісності і 95% обов’язкової точності показників.

7. Рівень цілісності системи джерел даних, що надають елементи даних в пункті 3(f), (g), (k)-(p) повинен дорівнювати або бути меншим за 10 -5 за льотну годину;

8, Інформація про якісний показник (NIC, NACp, SIL, SDA, NACv і GVA) (елементи даних в пункті 3(i), (l) і (n)) повинна відображати фактичні робочі характеристики обраного джерела даних як дійсні на момент здійснення вимірювання елементів даних в пункті 3(h), (k) і (m)).

9. Що стосується опрацювання елементів даних в пункті 3(а)-(і), то рівень цілісності системи прийомовідповідача для протоколу ADS-B з розширеним саморегульованим сигналом, включаючи будь-яку сполучну авіоніку з прийомовідповідачем, повинен дорівнювати або бути меншим за 10 -5 за льотну годину.

10. Загальна затримка даних про горизонтальне положення (елементи даних в пункті 3(h) та (i)) повинна дорівнювати або бути менше 1,5 секунди у 95% всіх передач.

11. Некомпенсована затримка даних про горизонтальне положення (елементи даних у пункті 3(h)) повинна дорівнювати або бути менше 0,6 секунди у 95% випадків та повинна дорівнювати або бути менше 1,0 секунди у 99,9% всіх передач.

12. Загальна затримка елементів даних швидкості відносно землі (елементи даних в пункті 3(m) і (n)) повинна дорівнювати або бути менше 1,5 секунди у 95% всіх передач.

13. Якщо прийомовідповідач налаштований на використання режиму A з кодом видимості 1000, то трансляція кодової інформації в режимі A по протоколу ADS-B з розширеним саморегульованим сигналом повинна бути заборонена.

14. Для прийомовідповідача можуть бути доступні також і інші дані.

15. За виключенням форматів, зарезервованих за військовими, елементи даних, зазначені в пункті 14, необхідно передавати прийомовідповідачем тільки через протокол ADS-B з розширеним саморегульованим сигналом. Процес сертифікації повітряного судна й обладнання повинен охоплювати передавання таких елементів даних.

Частина C: Функціональні можливості отримання додаткових даних спостереження прийомовідповідачем вторинного оглядового радіолокатора, зазначена у статті 4(3) , пункті (c) статті 5(5), статті 7(2) , статті 8(2) і (3) та статті 14(1)

1. Кожен впроваджений реєстр прийомовідповідачів повинен відповідати відповідній секції документа IKAO 9871 (2-a редакція).

2. Наведені нижче елементи даних, за наявності на цифровій шині, повинні передаватися таким прийомовідповідачем за запитом наземного ланцюга спостереження через протокол режиму S і відповідно до форматів, вказаних у документі IKAO 9871 (2-a редакція):

(a) Висота, обрана на MCP/FCU;

(b) кут крену;

(c) істинний кут треку;

(d) швидкість відносно землі;

(e) магнітний курс;

(f) зазначена швидкість польоту (IAS) або число Maxa;

(g) вертикальна швидкість (барометрична або баро-інерціальна);

(h) налаштовання барометричного тиску (мінус 800 гектопаскалів);

(i) швидкість зміни кута треку або істинна повітряна швидкість, якщо швидкість зміни кута треку недоступна.

3. Для прийомовідповідача можуть бути доступні також і інші дані.

4. Елементи даних, зазначені в пункті 3, необхідно передавати прийомовідповідачем лише за протоколом режиму S. Процес сертифікації повітряного судна й обладнання повинен охоплювати передавання таких елементів даних.

ДОДАТОК III

Вимоги до обміну даними спостереження, зазначені в статті 5(1)

1. Дані спостереження, якими обмінюються системи, зазначені в пунктах (b) і (c) статті 2(1), повинні відповідати формату даних, який погоджено залученими сторонами.

2. Дані спостереження, що передаються поза системами, зазначеними у пунктах (b) і (c) статті 2(1), іншим провайдерам аеронавігаційного обслуговування, повинні давати змогу:

(a) ідентифікувати джерел даних;

(b) ідентифікувати тип даних.

3. Дані спостереження, що передаються поза системами, зазначеними у пунктах (b) і (c) статті 2(1), іншим провайдерам аеронавігаційного обслуговування, повинні мати часову позначку і виражатися у вигляді скоординованого всесвітнього часу (UTC).

ДОДАТОК IV

Вимоги до встановлення офіційних домовленостей, згаданих у статті 5(2)

Офіційні домовленості між провайдерами аеронавігаційного обслуговування для обміну або надання даних спостереження повинні включати такий мінімальний вміст:

(a) сторони домовленостей;

(b) строк дії домовленостей;

(c) обсяг даних спостереження;

(d) джерела даних спостереження;

(e) формат обміну даними спостереження;

(f) пункт надання даних спостереження;

(g) узгоджені рівні обслуговування щодо наведеного нижче;

- робочі характеристики даних спостереження, як це встановлено статтею 4(3)

- процедури в разі несправності;

(h) процедури для управління змінами;

(i) порядок звітності щодо робочих характеристик і доступності, включно з непередбаченими відключеннями;

(j) домовленості щодо управління та координації;

(k) домовленості щодо забезпечення безпеки наземного ланцюга спостереження і повідомлення.

ДОДАТОК V

Вимоги до оцінювання рівня робочих характеристик ланцюгів спостереження, зазначені у статті 7(1)

1. Оцінювання рівня поточних робочих характеристик систем, зазначених у пунктах (b), (c) і (d) статті 2(1), необхідно проводити у тій частині повітряного простору, у якій здійснюється відповідне надання послуг зі спостереження з використанням таких систем.

2. Провайдери аеронавігаційного обслуговування повинні періодично перевіряти систему і її компоненти, а також розробляти і впроваджувати режим перевірки робочих характеристик. Періодичність повинна узгоджуватися з національним наглядовим органом з урахуванням особливостей системи та її компонентів.

3. Перед впровадженням модифікації дизайну повітряного простору, системи, зазначені в пунктах (b), (c) і (d) статті 2(1), повинні бути перевірені, щоб переконатися в тому, що вони все ще відповідають необхідним робочим характеристикам для нового обсягу операцій.

ДОДАТОК VI

Вимоги, зазначені в статті 9

1. Вимоги щодо робочих характеристик вказані у статті 4.

2. Вимоги щодо взаємодійності вказані у статті 5(2), (3) і (7).

3. Вимоги щодо захисту спектра вказані у статті 6.

4. Вимоги щодо супутніх процедур вказані у статті 7.

5. Вимоги до державних повітряних суден вказані у статті 8(5).

6. Додаткові вимоги вказані у статті 12(3).

7. Вимоги до обміну даними спостереження визначені в пункті 3 додатка III.

ДОДАТОК VII

Вимоги до оцінювання відповідності або придатності до використання компонентів, зазначені в статті 10

1. Заходи з перевірки відповідності повинні продемонструвати відповідність або придатність до використання компонентів згідно із застосовними вимогами цього Регламенту в ході експлуатації таких компонентів у тестовому середовищі.

2. Виробник здійснює управління діяльністю з оцінювання відповідності та він повинен, зокрема:

(a) визначити відповідне тестове середовище;

(b) перевірити, що план випробувань описує компоненти в тестовому середовищі;

(c) перевірити, що план тестування забезпечує повне покриття застосовних вимог;

(d) забезпечити узгодженість і якість технічної документації та плану тестування;

(e) спланувати організацію тестування, персонал, встановлення та конфігурацію платформи тестування;

(f) виконувати інспекційні перевірки і тести як вказано в плані тестування;

(g) скласти звіт, який представляє результати інспекційних перевірок і тестів.

3. Виробник повинен забезпечити, щоб компоненти, зазначені в статті 10, інтегровані в тестове середовище, відповідали застосовним вимогам цього Регламенту.

4. Після завершення перевірки відповідності або придатності до використання, виробник під свою відповідальність складає декларацію ЄС про відповідність або придатність до використання, із зазначенням, зокрема, відповідних вимог цього Регламенту, яким відповідають компоненти, а також пов’язані з ними умови використання відповідно до пункту 3 додатка III до Регламенту (ЄС) № 552/2004.

ДОДАТОК VIII

Умови, зазначені в статті 11(1) і (2)

1. Провайдер аеронавігаційного обслуговування повинен мати в своєму розпорядженні такі методи звітності в межах організації, які забезпечують і демонструють неупередженість і незалежність суджень щодо діяльності з перевірки.

2. Провайдер аеронавігаційного обслуговування повинен забезпечити, щоб персонал, який бере участь в процесах перевірки, проводив контрольні перевірки з максимально можливою професійною сумлінністю і максимальною технічною компетентністю та не піддавався будь-якому тиску і стимулам, зокрема фінансового характеру, які могли б вплинути на його судження або результати контрольних перевірок, зокрема, з боку осіб або груп осіб, яких стосуються результати перевірок.

3. Провайдер аеронавігаційного обслуговування повинен забезпечити, щоб персонал, який бере участь в процесах перевірки, мав доступ до обладнання, що дозволяє йому належним чином виконувати необхідні перевірки.

4. Провайдер аеронавігаційного обслуговування повинен забезпечити, щоб персонал, який бере участь в процесах перевірки, мав добру технічну і професійну підготовку, задовільні знання вимог, що пред’являються до проведення перевірки, яку вони повинні проводити, достатній досвід таких операцій і спроможність, необхідну для складання декларацій, записів і звітів, що підтверджують, що перевірку було проведено.

5. Провайдер аеронавігаційного обслуговування повинен забезпечити, щоб персонал, який бере участь в процесах перевірки, міг проводити свої перевірки неупереджено. Розмір винагороди не повинен залежати від кількості проведених перевірок або результатів таких перевірок.

ДОДАТОК IX

Частина A: Вимоги до перевірок систем, зазначених у статті 11(1)

1. Перевірка систем, визначених у пунктах (b), (c) і (d) статті 2(1), повинна продемонструвати відповідність таких систем вимогам щодо взаємодійності, робочих характеристик та безпеки цього Регламенту в середовищі оцінювання, що відображає робочий контекст таких систем.

2. Перевірку систем, визначених у пунктах (b), (c) і (d) статті 2(1), необхідно проводити згідно з належними і визнаними практиками тестування.

3. Інструменти тестування, що їх використовують для перевірки систем, визначених у пунктах (b), (c) і (d) статті 2(1), повинні мати належну функціональність.

4. Перевірка систем, визначених у пунктах (b), (c) і (d) статті 2(1), повинна сформувати елементи технічного файлу, як того вимагає пункт 3 додатка IV до Регламенту (ЄС) № 552/2004, включно з такими елементами:

(a) опис реалізації;

(b) звіт про проведені інспекційні перевірки і тести перед введенням системи в експлуатацію.

5. Провайдер аеронавігаційного обслуговування повинен здійснювати управління діяльністю з перевірки та він повинен, зокрема:

(a) визначати відповідне операційне і технічне середовище оцінювання, що відображає операційне середовище;

(b) перевірити, що план тестування описує інтеграцію систем, визначених в пунктах (b), (c) і (d) статті 2(1), в операційному та технічному середовищі оцінювання;

(c) перевірити, що план тестування забезпечує повне покриття застосовних вимог цього Регламенту щодо взаємодійності, робочих характеристик та безпеки;

(d) забезпечити узгодженість і якість технічної документації та плану тестування;

(e) спланувати організацію тестування, персонал, встановлення та конфігурацію платформи тестування;

(f) виконувати інспекційні перевірки і тести як вказано в плані тестування;

(g) скласти звіт, який представляє результати інспекційних перевірок і тестів.

6. Провайдер аеронавігаційного обслуговування повинен забезпечити, щоб системи, визначені пунктах (b), (c) і (d) статті 2(1), що експлуатуються в середовищі операційного оцінювання, відповідали вимогам цього Регламенту щодо взаємодійності, робочих характеристик та безпеки.

7. Після задовільного завершення перевірки відповідності провайдери аеронавігаційного обслуговування повинні скласти декларацію ЄС про перевірку системи і подати її до національного наглядового органу разом із технічним файлом, як того вимагає стаття 6 Регламенту (ЄС) № 552/2004.

Частина B: Вимоги до перевірок систем, зазначених у статті 11(2)

1. Перевірка систем, визначених у пунктах (b), (c) і (d) статті 2(1), повинна продемонструвати відповідність таких систем вимогам щодо взаємодійності, робочих характеристик та безпеки цього Регламенту в середовищі оцінювання, що відображає робочий контекст таких систем.

2. Перевірку систем, визначених у пунктах (b), (c) і (d) статті 2(1), необхідно проводити згідно з належними і визнаними практиками тестування.

3. Інструменти тестування, що їх використовують для перевірки систем, визначених у пунктах (b), (c) і (d) статті 2(1), повинні мати належну функціональність.

4. Перевірка систем, визначених у пунктах (b), (c) і (d) статті 2(1), повинна сформувати елементи технічного файлу, як того вимагає пункт 3 додатка IV до Регламенту (ЄС) № 552/2004, включно з такими елементами:

(a) опис реалізації;

(b) звіт про проведені інспекційні перевірки і тести перед введенням системи в експлуатацію.

5. Провайдер аеронавігаційного обслуговування повинен визначити належне операційне та технічне середовище оцінювання, що відображає операційне середовище, і повинен доручити проведення перевірки нотифікованому органу.

6. Нотифікований орган здійснює управління діяльністю з перевірки та він повинен, зокрема:

(a) перевірити, що план тестування описує інтеграцію систем, визначених в пунктах (b), (c) і (d) статті 2(1), в операційному та технічному середовищі оцінювання;

(b) перевірити, що план тестування забезпечує повне покриття застосовних вимог цього Регламенту щодо взаємодійності, робочих характеристик та безпеки;

(c) забезпечити узгодженість і якість технічної документації та плану тестування;

(d) спланувати організацію тестування, персонал, встановлення та конфігурацію платформи тестування;

(e) виконувати інспекційні перевірки і тести як вказано в плані тестування;

(f) скласти звіт, який представляє результати інспекційних перевірок і тестів.

7. Нотифікований орган повинен забезпечити, щоб системи, визначені пунктах (b), (c) і (d) статті 2(1), що експлуатуються в середовищі операційного оцінювання, відповідали вимогам цього Регламенту щодо взаємодійності, робочих характеристик та безпеки.

8. Після належного проведення перевірочних завдань, нотифікований орган повинен скласти сертифікат відповідності щодо виконаних ним завдань.

9. Після цього провайдер аеронавігаційного обслуговування складає декларацію ЄС про перевірку системи і подає її національному наглядовому органу разом з технічним файлом, як того вимагає стаття 6 Регламенту (ЄС) № 552/2004.

__________

( - 1 ) OB L 79, 19.03.2008, с. 1.

{Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua/. Оригінальний текст перекладу }

{Джерело: https://eur-lex.europa.eu/. Текст англійською мовою }