1. Заявник заповнює графи 1, 3, з 6 по 21, 24 і, за необхідності, 25, в заяві та інших аркушах, за винятком графи або граф, призначених для попереднього друку.
Однак, держави-члени мають право передбачити лише необхідність заповнювати заяву.
2. До заяви додають:
(a) документацію, що містить всю необхідну інформацію про предмет(и) культури та його (їхній) правовий статус на дату подання заяви, тобто будь-які підтверджувальні документи (рахунки, експертні оцінки, тощо), де це доречно;
(b) належним чином засвідчена фотографія або, у відповідних випадках та на розсуд компетентних органів, чорно-білі або кольорові фотографії (розміром принаймні 8 на 12 см) оформлюваних товарів-предметів культури.
У відповідних випадках та на розсуд компетентних органів, цю вимогу можна замінити деталізованим списком товарів-предметів культури.
3. Для цілей видачі ліцензії на експорт компетентні органи мають право вимагати фізично пред'явити товари-предмети культури, що підлягають вивезенню.
4. Всі витрати, пов'язані із застосуванням вимог параграфів 2 і 3, покриває заявник, який подає запит на отримання ліцензії на експорт.
5. Для отримання ліцензії на експорт, належним чином заповнений бланк необхідно надати компетентним органам, що їх призначено державою-членом відповідно до статті 2(2) Регламенту (ЄС) № 116/2009. Після видачі відповідним органом ліцензії на експорт, такий орган залишає аркуш 1 у себе, а решту аркушів віддає утримувачу ліцензії на експорт або його уповноваженому представнику.