Демарковані території
1. Якщо результати щорічного обстеження, передбаченого в статті 2(1), вказують на присутність ССН на вразливій рослині в частині території держави-члена, де раніше не було зафіксовано її присутності, або за умови наявності інших доказів такої присутності, така держава-член невідкладно демаркує територію відповідно до параграфа 2. далі - «демаркована територія».
Якщо виявлено присутність ССН у векторі або у вантажі вразливої деревини, вразливої кори або в дерев'яному пакувальному матеріалі, відповідна держава-член проводить розслідування поруч із місцем виявлення вектора або з місцем перебування вразливої деревини, вразливої кори або дерев’яного пакувального матеріалу на момент виявлення. Якщо результати такого розслідування вказують на присутність ССН на вразливій рослині, застосовують також підпараграф 1.
2. Демаркована територія складається із зони, де було виявлено присутність ССН, далі - «заражена зона», та з зони, прилеглої до зараженої зони, далі - «буферна зона». Ширина буферної зони повинна становити принаймні 20 км.
У випадку застосування заходів із викорінення згідно зі статтею 6 відповідна держава-член може ухвалити рішення зменшити ширину буферної зони не менше ніж до 6 км за умови, що таке зменшення не поставить під загрозу викорінення.
3. У разі виявлення присутності ССН у буферній зоні необхідно невідкладно встановити нову демарковану територію відповідно до параграфа 1 з урахуванням такого виявленого факту.
Натомість, до наявної демаркованої території можуть бути внесені зміни для врахування такого виявленого факту, якщо така зона підлягає заходам із викорінення відповідно до статті 6.
Про будь-який доказ присутності ССН у буферній зоні необхідно невідкладно інформувати Комісію та інші держави-члени.
4. У разі виявлення присутності ССН на території держави-члена та розширення демаркованої території на територію однієї або більше держав-членів, така інша держава-член або держави-члени відповідно до параграфа 1 встановлюють демарковану територію або демарковані території, які доповнюють буферну зону буферною зоною або буферними зонами, ширина яких відповідає ширині буферної зони в державі-члені, в якій було виявлено присутність ССН.
5. Держави-члени повідомляють про демарковані території на своїй території Комісію та інші держави-члени протягом одного місяця з дати виявлення присутності ССН у відповідній зоні.
Таке повідомлення повинне містити опис демаркованих територій, їх розташування та назви адміністративних установ, яких стосується демаркування. з мапою, на якій вказано розташування кожної демаркованої території, зараженої зони та буферної зони.
Держави-члени повинні повідомляти про зміни щодо демаркованих територій на своїй території Комісію та інші держави-члени протягом одного місяця з моменту зміни.
6. Якщо щорічні обстеження вразливих рослин та вектора, як визначено в пункті 6 додатка І, показують, що присутності ССН не було виявлено на відповідній демаркованій території протягом попередніх чотирьох років, відповідна держава-член може ухвалити рішення про те, що така територія більше не є демаркованою. У ситуації, зазначеній у пункті 5 додатка І, держава-член може вирішити, що територія більше не є демаркованою, у разі підтвердження відсутності ССН шляхом відбору зразків та тестування, вказаних у пункті 7 зазначеного додатка.
Така держава-член протягом одного місяця інформує Комісію та інші держави-члени про таке рішення.
7. Комісія укладає перелік демаркованих територій та надає такий перелік державам-членам.
Такий перелік оновлюють із урахуванням повідомлень, отриманих Комісією відповідно до параграфів 5 та 6.