Плани реагування на надзвичайні ситуації
1. До 31 грудня 2013 року кожна держава-член встановлює план із визначенням заходів, яких необхідно вжити на її території відповідно до статей 5-16 у разі підтвердження присутності або підозри присутності ССН, далі - «план реагування на надзвичайні ситуації».
2. План реагування на надзвичайні ситуації повинен містити таку інформацію:
(a) окрему секцію, що містить стислу інформацію щодо оцінювання ризику ССН для відповідної держави-члена, включно з довідковою інформацією про біологічні характеристики ССН. очікувані симптоми та вражених господарів, а також методи виявлення, основні шляхи проникнення та подальшого поширення, включно з рекомендаціями щодо зменшення ризику проникнення, осадження та поширення;
(b) у разі офіційного підтвердження або підозри присутності ССН - ролі й відповідальність органів, залучених до виконання плану, а також систему підпорядкування й процедури для координації відповідних дій відповідальних офіційних органів, інших органів публічної влади, залучених делегованих органів або фізичних осіб, лабораторій та операторів;
(c) умови доступу відповідальних офіційних органів до приміщення оператора та інших осіб;
(d) умови доступу відповідальних офіційних органів, у відповідних випадках, до лабораторій, обладнання, персоналу, зовнішніх експертних знань та ресурсів, необхідних для швидкого та дієвого викорінення або, у відповідних випадках, ізоляції (локалізації) ССН;
(e) вжиття заходів щодо надання Комісії, іншим державам-членам, відповідним операторам та громадськості інформації щодо присутності відповідної ССН і заходів із боротьби з ССН у разі офіційного підтвердження або підозри її присутності;
(f) механізми фіксації даних про присутність ССН;
(g) протоколи з описом методів візуальних перевірок, відбору зразків і лабораторних досліджень;
(h) процедури та відповідальні особи за механізм координації з сусідніми державами-членами та. якщо застосовно, з сусідніми третіми країнами.
Вміст плану реагування на надзвичайні ситуації повинен враховувати ризик, який становить зазначений організм у відповідній державі-члені.
3. Держави-члени повинні передбачити оцінювання й перегляд їхніх планів реагування на надзвичайні ситуації.
4. На запит Комісії держави-члени повинні надавати їй свої плани реагування на надзвичайні ситуації.