1. Держави-члени повинні визначити та надати, на невиключній основі і без створення радіозавад та без захисту від них, смуги радіочастот для типів пристроїв короткого радіуса дії та мережевих пристроїв короткого радіуса дії відповідно до спеціальних умов та до кінцевих термінів імплементації, визначених у додатку.
2. Держави-члени можуть вживати належних заходів для захисту наявного використання радіочастотного спектра у смугах 874-876 МГц та 915-921 МГц в необхідній мірі і у випадках, коли неможливо знайти альтернативне рішення для захисту, шляхом координації різних видів використання в таких смугах радіочастот. Це може передбачати встановлення додаткових технічних, географічних бо експлуатаційних вимог щодо використання смуги радіочастот, забезпечуючи при цьому дотримання гармонізованих технічних умов доступу до радіочастотного спектра, визначених у додатку.
3. Держави-члени можуть дозволити використання смуг радіочастот, на які поширюється дія додатка, на менш жорстких умовах або для пристроїв короткого радіуса дії, які не входять до гармонізованої категорії. Це положення застосовується за умови, що воно не перешкоджає або не обмежує можливості дотримання пристроями короткого радіуса дії, які належать до гармонізованої категорії, належного набору гармонізованих технічних умов, що дозволяють спільне використання певної частини радіочастотного спектра на невиключній основі та для різних цілей пристроями короткого радіуса дії, які належать до тієї самої категорії.
4. Держави-члени не повинні впроваджувати нові види використання у підсмугах 874,4-876 МГц та 919,4-921 МГц до ухвалення гармонізованих умов їх використання відповідно до Рішення № 676/2002/ЄС.