Держави-члени можуть вносити до довірчих списків інформацію щодо некваліфікованих постачальників довірчих послуг разом з інформацією щодо некваліфікованих довірчих послуг, які такі постачальники надають. У списку повинно бути чітко зазначено, які постачальники довірчих послуг і які довірчі послуги, що вони надають, не є кваліфікованими.