1. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
2. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
4. Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Розгляд справи апеляційним господарським судом за відсутності сторони, яка належним чином не була повідомлена про дату, час і місце засідання, позбавляє її реальної можливості брати участь у процесі й становить порушення її процесуальних прав та вимоги про відкритість судового розгляду, передбачених ст.22, ст.42, ст.43 та ст.77 ГПК України і ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Правовідносини: процесуальні права сторін у господарському судочинстві (право на участь у судовому засіданні, право на справедливий розгляд).
45. Отже, під час вирішення спору по суті господарський суд апеляційної інстанції не забезпечив ОСОБА_3 необхідні умови для реалізації ним процесуальних прав, передбачених статтею 22 ГПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції, оскільки розглянув справу за його відсутності та не забезпечив йому рівних з іншими учасниками справи процесуальних прав, чим допустився порушень статей 42, 43, 22, 77 цього ж Кодексу щодо забезпечення сторонам рівності перед законом і судом. Відповідні порушення норм процесуального права призвели до неповного з'ясування судом суттєвих обставин справи.
46.…
Велика Палата ВС, постанова від 28.08.2018 у справі № 904/10956/16, п. 45, 48 · цитують у 282 рішеннях · текст рішення
Особа, залучена до справи як третя особа без самостійних вимог, яка в процесі набуває права на предмет спору, зобов’язана повідомити суд про це; недобросовісне умовчання про набуті права тягне наслідки (неможливість у подальшому ставити питання, які можна було і повинно було висвітлити під час розгляду по суті).
Правовідносини: права та обов’язки третьої особи, яка набула права на предмет спору під час судового розгляду; наслідки недобросовісної бездіяльності
10.25. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що ПП «Іствін» як залучена до участі у справі третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, мало всі передбачені процесуальним законом можливості заявити про своє право на майно, яке є предметом іпотеки, питання про звернення стягнення на яке суд вирішував під час розгляду справи по суті. Скаржник, набувши право власності на предмет іпотеки, щодо якого тривав спір у цій справі, не повідомив суду, що рішення у цій справі впливає на його права та обов`язки, у тому числі, оскаржуючи рішення по суті, не зазначав, що це рішення є рішенням стосовно належної йому речі.
10.26.…
Велика Палата ВС, постанова від 03.12.2025 у справі № 902/388/18, п. 10.25, 10.26, 10.30, 10.34 · цитують у 24 рішеннях · текст рішення
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, повинен перевірити позицію позивача у особі його належного представника на час прийняття рішення, надати сторонам умови для з'ясування фактичних обставин; у разі сумнівів має право відкласти розгляд або з'ясувати волевиявлення нового керівника (представника), оцінюючи наявні докази.
Правовідносини: процесуальні правовідносини щодо дотримання судом правил розгляду позову та перевірки повноважень представника при вирішенні питання про залишення позову без розгляду
38. Отже, вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції мав спершу дати оцінку позиції позивача в особі його належного представника на час розгляду цього питання, чого зроблено не було. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що позивач в особі його належного представника на час вирішення питання про залишення позову без розгляду не звертався до суду з заявою ані про залишення позову без розгляду, ані про відмову від позову.
39.…
Велика Палата ВС, постанова від 18.09.2018 у справі № 911/2666/15, п. 38, 43, 44, 45, 46 · цитують у 19 рішеннях · текст рішення
Залишення позову без розгляду з підстав п. 3 ч. 2 ст. 43 ГПК на стадії підготовчого провадження є допустимим і функціонально обґрунтованим за умови наявності очевидних, належно встановлених і достатньо мотивованих ознак недобросовісного використання процесуальних прав; підготовче провадження є оптимальним етапом для відсіву безпідставних або штучних позовів.
Правовідносини: можливість залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження
13.3. Системний аналіз приписів статей 177-185 ГПК України (статей 189-200 ЦПК України, статей 173-183 КАС України) в частині завдань і обсягів повноважень суду забезпечувати правильний, своєчасний і безперешкодний розгляд справи по суті, права і обов`язки сторін щодо остаточного формування власної позиції у справі засвідчує, що саме підготовче провадження слід вважати найбільш типовою стадією для застосування заходів запобігання зловживанню процесуальними правами.
13.4.…
Велика Палата ВС, постанова від 01.07.2026 у справі № 910/10837/25, п. 13.3, 13.8, 13.10, 13.13, 13.21 · цитують у 3 рішеннях · текст рішення
Поняття «завідомо безпідставний позов», «позов за відсутності предмета спору» та «спір, який має очевидно штучний характер» мають оціночний характер; суд при їх застосуванні повинен встановити очевидність недобросовісної мети, явну непропорційність використання процесуальних механізмів та відсутність реального конфлікту (або наявність фіктивності спору).
Правовідносини: критерії кваліфікації позову як безпідставного, безпредметного або штучного
12.1. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 43 ГПК України, який кореспондується із пунктом 3 частини другої статті 44 ЦПК України та пунктом 3 частини другої статті 45 КАС України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського (цивільного, адміністративного) судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
12.2.…
Велика Палата ВС, постанова від 01.07.2026 у справі № 910/10837/25, п. 12.1, 12.3, 12.4, 14.21, 14.23 · цитують у 3 рішеннях · текст рішення
Застосування заходів запобігання зловживанню процесуальними правами (зокрема за п. 3 ч. 2 ст. 43 ГПК) є процесуальним розсудом суду, тобто суд може застосовувати такі заходи за наявності очевидної недобросовісності й необхідності для захисту правосуддя, але цей розсуд має бути юридично обмеженим, мотивованим, пропорційним та обґрунтованим.
Правовідносини: правомочність суду застосовувати заходи проти зловживань процесуальними правами
11.3. За змістом цієї норми застосування заходів запобігання зловживанню процесуальними правами з підстав, передбачених частиною другою статті 43 ГПК України, яка кореспондується із частиною другою статті 44 ЦПК України та частиною другою статті 45 КАС України, за своєю правовою природою не є безумовним обов`язком суду, а його процесуальним повноваженням за розсудом, реалізація якого обумовлюється встановленням факту недобросовісного використання процесуальних прав та необхідністю застосування дієвих заходів для забезпечення належного функціонування правосуддя відповідно до його мети.
11.4.…
Велика Палата ВС, постанова від 01.07.2026 у справі № 910/10837/25, п. 11.3, 11.5, 11.6, 11.7, 11.15 · цитують у 3 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Рішення, де статтю названо у висновках
Велика Палата ВС, постанова від 29.08.2018 у справі № 686/17779/16ц текст
Наведено рішення, у яких статтю названо в розділі «Висновки щодо застосування норм права». Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані, CC BY).
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.