Ст. 33. Одноособовий або колегіальний розгляд

Чинна редакція від 15.12.2017

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 3. Склад суду. Відводи

1. Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.

2. Справи у Вищому суді з питань інтелектуальної власності розглядаються колегією суддів у складі трьох суддів.

3. Перегляд в апеляційному порядку судових рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

4. Перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

5. У визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного господарського суду (палатою), об’єднаною палатою Касаційного господарського суду (об’єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду (Великою Палатою).

6. Засідання палати в суді касаційної інстанції вважається правомочним за умови присутності на ньому більше половини її складу.

7. Засідання об’єднаної палати, Великої Палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.

8. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснюється судом у такому самому кількісному складі, в якому ці рішення були ухвалені (одноособово або колегіально).

9. Незалежно від того, у якому складі розглядалася справа, перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, а з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 320, - Великою Палатою Верховного Суду.

10. Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.

11. Питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною другою статті 32 цього Кодексу, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється ухвала.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Позовна давність є підставою для відмови в позові, проте за приписом ст. 267 ЦК позивач має право на захист у разі визнання судом поважних причин пропуску строку; саме позивач (у т.ч. прокурор, що діє в інтересах держави) повинен довести наявність поважних причин пропуску позовної давності, а прокурор має довести неможливість дізнатися раніше про порушення.

Правовідносини: наслідки спливу позовної давності та доказування поважних причин її пропуску у справах про захист прав держави

61. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. 62. При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. У цій справі прокурор не довів, а суди не встановили обставин, що вказували б на поважність причин пропущення позовної давності.

Велика Палата ВС, постанова від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, п. 61, 62 · цитують у 1267 рішеннях · текст рішення

Позивач повинен довести, що не міг дізнатися про порушення свого цивільного права; існує презумпція можливості та обов’язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому само по собі твердження про невідомість порушення є недостатнім.

Правовідносини: спори про позовну давність у цивільних/господарських справах

7.11. Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. 7.12.…

Велика Палата ВС, постанова від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, п. 7.11, 7.12 · цитують у 691 рішеннях · текст рішення

При визначенні початку перебігу позовної давності враховуються як об’єктивні (факт порушення права), так і суб’єктивні (коли особа довідалася або могла довідатися) обставини; існує презумпція обов’язку особи знати про стан своїх майнових прав, тому доказом повинна бути саме неможливість дізнатися про порушення, а не само твердження про незнання.

Правовідносини: питання початку перебігу та доказування обставин початку перебігу позовної давності у цивільних правовідносинах

5.24. Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники. 5.25. Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. 5.26.…

Велика Палата ВС, постанова від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17, п. 5.24, 5.25, 5.26 · цитують у 428 рішеннях · текст рішення

У господарському процесі доказами є фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін; обов'язок доказування покладається на сторони; суд створює сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи.

Правовідносини: процесуальні відносини щодо доказування у господарському процесі

15. Відповідно до частин 1 та 2 статті 32 ГПК України, в редакції, чинній до 15.12.2017, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема висновками судових експертів. Разом з цим за змістом статті 33 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, обов'язок доказування в господарському процесі покладено на сторони.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17, п. 15 · цитують у 17 рішеннях · текст рішення

У разі скасування рішення і направлення справи на новий розгляд попереднє призначення колегіального складу вичерпується; визначення складу суду (одноосібний чи колегія) при новому розгляді здійснюється на загальних підставах відповідно до статей 32–34 ГПК.

Правовідносини: визначення складу суду при новому розгляді справи після касаційного скасування рішення

Рішення касаційного суду про скасування рішення суду першої інстанції та про передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції виключає в розумінні статті 36 ГПК можливість судді брати участь у розгляді цієї справи при її новому розгляді, якщо цей суддя брав участь у розгляді цієї справи та ухвалював скасоване касаційним судом рішення. Визначення ж судді (складу суду), так як і вирішення питання щодо одноособового або колегіального розгляд справи при її новому розгляді здійснюється за загальними правилами, встановленими статтями 32-34 ГПК, підпункту 17 пункту 1 розділу XI Перехідних положень ГПК. З огляду на викладене суд касаційної інстанції відзначає, що ухвала чи інший процесуальн…

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 14.09.2022 у справі № 914/2006/17 · цитують у 733 рішеннях · текст рішення

Копії судових рішень, додані ініціюючим кредитором до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, вважаються належними доказами, якщо суду першої інстанції були надані оригінали цих рішень для огляду і суд встановив їх ідентичність; наявність рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень також підтверджує їх достовірність.

Правовідносини: питання доказування та допустимості копій судових рішень при поданні заяви про порушення провадження у справах про банкрутство

11. Колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги в частині того, що ПАТ «ВТБ Банк» відповідно до положень частини другої статті 11 Закону надано суду при поданні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника копії судових рішень про задоволення вимог кредитора, які набрали законної сили. Крім того, суду першої інстанції для огляду були надані оригінали цих рішень. Також зазначені судові рішення розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, які є у вільному доступі для будь-якого користувача цього Реєстру.…

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 27.03.2018 у справі № 904/4262/17, п. 11 · цитують у 259 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.

Рішення, де статтю названо у висновках

Наведено рішення, у яких статтю названо в розділі «Висновки щодо застосування норм права». Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані, CC BY).