Ст. 3. Законодавство про господарське судочинство

Чинна редакція від 01.01.2025

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 1. Основні положення

1. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

{Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024 }

2. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

3. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

4. Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи, віднесені до його компетенції, в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

Держава та територіальна громада можуть володіти майном та грошовими коштами, і прокурор має право захищати належне розпорядження такими публічними коштами, зокрема шляхом визнання недійсними правочинів та стягнення коштів.

Правовідносини: захист інтересів держави/територіальної громади щодо розпорядження публічними коштами; оскарження правочинів і стягнення платежів

6.4. Мотивуючи необхідність розгляду Великою Палатою Верховного Суду цієї справи, колегія суддів вказує, що за усталеною практикою держава та територіальна громада можуть володіти майном та грошовими коштами, здійснення належного розпорядження якими є одним із тих інтересів, що захищаються прокурором шляхом звернення до суду, в тому числі з вимогою про визнання недійсними правочинів, що передбачають оплату за рахунок публічних коштів, та їх стягнення. 6.5.…

Велика Палата ВС, постанова від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, п. 6.4, 8.3, 8.5 · цитують у 387 рішеннях · текст рішення

Після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства № 2597‑VIII спори, стороною в яких є боржник, підлягають розгляду виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство; інші суди повинні передавати такі справи цьому господарському суду для розгляду по суті; при цьому суд застосовує норми, чинні на час вчинення процесуальної дії, тож слід застосовувати положення Кодексу № 2597‑VIII.

Правовідносини: перехід на нове регулювання банкрутства та юрисдикційна підвідомчість спорів, стороною в яких є боржник, після набрання чинності Кодексу № 2597‑VIII.

У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Відповідно до статті 7 Кодексу № 2597-VIII спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша). Господа…

Велика Палата ВС, постанова від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц · цитують у 286 рішеннях · текст рішення

Норми ч.3–4 ст.5 ГПК України (в редакції Закону №590‑IX) та п.7 розділу II Прикінцевих положень Закону №590‑IX застосовуються до проваджень, що були відкриті до набрання чинності цього Закону; у разі невідповідності обраного позивачем способу захисту вимогам цих приписів суд має закрити провадження у відповідній частині.

Правовідносини: процесуальне регулювання проваджень у господарських судах щодо позовів учасників/колишніх учасників банку про порушення прав внаслідок виведення банку з ринку; порядок тимчасового застосування новел процесуального права.

9.41. На дату звернення акціонера неплатоспроможного Банку з позовом 19 грудня 2019 року діяв ГПК України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 20 вересня 2019 року № 132-IX, чинним з 16 листопада 2019 року. Диспозиція статті 5 «Способи судового захисту» ГПК України в зазначеній редакції не передбачала обмежень щодо вибору колишнім учасником неплатоспроможного банку способу захисту його прав у господарському суді, порушення яких він пов’язує зі здійсненням процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку. Однак такі обмеження існували відповідно до частини шостої статті 41 Закону № 4452-VI, тобто в іншому законі, положення якого були матеріально-правовими.…

Велика Палата ВС, постанова від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19, п. 9.41, 9.45, 9.52, 9.57 · цитують у 188 рішеннях · текст рішення

Господарський процесуальний кодекс України є спеціальним нормативним актом при здійсненні судочинства господарськими судами і застосовується замість Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» у частині, що стосується оскарження дій державних виконавців щодо виконання рішень господарського суду.

Правовідносини: Визначення переваги застосування ГПК над Законом про виконавче провадження в господарських правовідносинах.

32. Згідно із частиною першою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, законів України «Про міжнародне приватне право», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, за змістом цієї норми при здійсненні судочинства господарський суд керується положеннями ГПК України, а не Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження». 33.…

Велика Палата ВС, постанова від 13.03.2019 у справі № 920/149/18, п. 32, 33, 35 · цитують у 91 рішеннях · текст рішення

Під час визначення предметної юрисдикції суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог і характеру спірних правовідносин.

Правовідносини: визначення предметної юрисдикції між цивільним та господарським судочинством

18. Визначаючи юрисдикцію суду під час розгляду цієї справи, Велика Палата Верховного Суду керується таким. 19. Згідно з частиною третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. 20.…

Велика Палата ВС, постанова від 10.09.2019 у справі № 910/4896/18, п. 18, 19, 21, 24 · цитують у 31 рішеннях · текст рішення

Суди не повинні відмовляти у позові лише за формальним відсутністю в позовній заяві посилання на конкретний спосіб захисту, передбачений ЦК чи ГК, якщо заявлена позовна вимога є належною і може ефективно захистити порушене право; диспозитивність процесу не допускає змушування позивача формулювати спосіб захисту замість нього.

Правовідносини: процесуальні вимоги до позовної заяви та принципи диспозитивності

Щодо неналежності приватного нотаріуса (державного реєстратора) як відповідача у спірних правовідносинах 142. Позивач зазначив одним зі співвідповідачів у справі приватного нотаріуса (державного реєстратора). З цього приводу Велика Палата Верховного Суду зазначає таке. 143.Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.…

Велика Палата ВС, постанова від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20), п. 142 · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.