Ст. 29. Підсудність справ за вибором позивача

Чинна редакція від 13.02.2020

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 2. Юрисдикція → § 3. Територіальна юрисдикція (підсудність)

1. Право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

2. Позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред’являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів.

3. Позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх місцезнаходженням.

{Частина третя статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 440-IX від 14.01.2020 }

4. Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, можуть пред’являтися також за місцем його виконання.

5. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред’являтися також за місцем виконання цих договорів.

6. Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійної його діяльності.

7. Позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову, можуть пред’являтися також за місцем застосування заходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи).

8. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред’являтися також за місцем заподіяння шкоди.

9. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі, можуть пред’являтися також за місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна.

10. Позови до відповідача, який не має в Україні місцезнаходження чи місця проживання, можуть пред’являтися за місцезнаходженням його майна.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Якщо прокурор звертається до господарського суду з позовом в інтересах держави і суд приймає таку позовну заяву, орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, набуває статусу позивача; тому правила про початок перебігу позовної давності застосовуються з урахуванням цього процесуального наслідку.

Правовідносини: процесуальний статус уповноваженого державного органу при захисті інтересів держави в господарському судочинстві

54. Згідно із частинами другою та четвертою статті 29 ГПК України у редакції, чинній на час звернення прокурора з відповідним позовом, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.…

Велика Палата ВС, постанова від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, п. 54, 55 · цитують у 1267 рішеннях · текст рішення

У спірних правовідносинах суб’єктом прав є держава; початок перебігу позовної давності для захисту права держави визначається моментом, коли держава в особі уповноваженого органу довідалася або могла довідатися про порушення її права; знання прокурора враховується лише якщо він довідався раніше за уповноважений орган або якщо жодному органу не надано відповідних функцій.

Правовідносини: стягнення та захист цивільних прав держави (зокрема витребування земель) у зв’язку з початком перебігу позовної давності; процесуальний статус прокурора при поданні позову в інтересах держави

5.28. Частиною другою статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. 5.29. У спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган, тому зміна уповноваженого органу щодо розпорядження спірною земельною ділянкою і здійснення контролю за нею внаслідок внесення змін до чинного законодавства України не змінює порядку перебігу позовної давності. 5.30.…

Велика Палата ВС, постанова від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17, п. 5.28, 5.30, 5.32, 5.33 · цитують у 428 рішеннях · текст рішення

Якщо прокурор звертається до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції, такий орган набуває статусу позивача.

Правовідносини: участь прокурора у цивільних/господарських справах, поданих в інтересах держави в особі органу.

Особливості участі прокурора в розгляді справ визначено статтею 45 ЦПК України, статтею 29 ГПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій (статтею 56 ЦПК України та статтею 53 ГПК України у редакції Закону № 2147-VIII відповідно), за змістом положень яких у разі прийняття судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Велика Палата ВС, постанова від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц · цитують у 259 рішеннях · текст рішення

У спорах, де стороною є держава як суб’єкт цивільних прав, перебіг позовної давності має визначатися з огляду на момент, коли держава в особі уповноваженого органу довідалася або могла довідатися про порушення її права; прокурор може вважатися таким, хто започатковує перебіг позовної давності лише в окремих випадках (як-от якщо він довідався раніше або якщо держава не наділила жодного органу відповідними функціями).

Правовідносини: визначення початку перебігу позовної давності у справах, де позивачем виступає держава через орган або прокурора

6.28. Частиною другою статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. 6.29. У спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме держава, а не її конкретний орган, тому зміна уповноваженого органу щодо розпорядження спірною земельною ділянкою і здійснення контролю за нею внаслідок внесення змін до чинного законодавства України не змінює порядку перебігу позовної давності. 6.30.…

Велика Палата ВС, постанова від 19.11.2019 у справі № 911/3677/17, п. 6.28, 6.29, 6.30, 6.31, 6.32 · цитують у 188 рішеннях · текст рішення

Якщо відповідач не має в Україні місця проживання або місця перебування (або його місце невідоме), позов може бути пред'явлений за місцезнаходженням майна відповідача або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування; у такому разі територіальна підсудність визначається за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання/перебування відповідача в Україні.

Правовідносини: територіальна підсудність у справах проти відповідачів, які перебувають за кордоном або місце проживання яких невідоме

5.20. У силу приписів частини шостої статті 29 ГПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійної його діяльності. Аналогічна норма також визначена у частині десятій статті 28 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.…

Велика Палата ВС, постанова від 19.03.2019 у справі № 904/2526/18, п. 5.20, 5.21, 5.22 · цитують у 91 рішеннях · текст рішення

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, тож при її наявності забороняється застосовувати норми інших видів територіальної підсудності (статті 27–29 ГПК України).

Правовідносини: взаємозв'язок норм про виключну та загальну/альтернативну підсудність при визначенні підсудності господарських справ

7.12. Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає. 7.13. Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.

Велика Палата ВС, постанова від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, п. 7.12, 7.13 · цитують у 61 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.