Ст. 210. Дослідження доказів

Чинна редакція від 15.12.2017

Розділ III. ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ → Глава 6. Розгляд справи по суті → § 3. З’ясування обставин справи та дослідження доказів

1. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

2. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

3. Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред’являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.

4. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових та електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої було викликано експерта.

Правові позиції Верховного Суду

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

Докази нововиявлених обставин мають бути належними і допустимими; суд першої інстанції зобов’язаний безпосередньо дослідити докази, тоді як суд касаційної інстанції не має права самостійно приймати нові докази або додатково перевіряти їх достовірність.

Правовідносини: процедурні та доказові обмеження при перегляді рішень у касаційному та першій інстанції

5.26. Згідно з частинами першою, другою статті 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. 5.27. Відповідно до частин першої і п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.…

Велика Палата ВС, постанова від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18, п. 5.26, 5.39, 5.51, 5.53 · цитують у 296 рішеннях · текст рішення

При розгляді заяви про відшкодування судових витрат суд повинен дослідити документи, що підтверджують понесені витрати (акти приймання‑передачі робіт/наданих послуг, меморіальні ордери); їх недослідження або невстановлення є порушенням норм процесуального права.

Правовідносини: процесуальні відносини щодо доказування понесених судових витрат у господарському процесі.

Тако об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду також звертає увагу, що суд апеляційної інстанції не дослідив докази понесення Банком судових витрат, а саме, акти приймання-передачі робіт (наданих послуг) та меморіальні ордери, що підтверджують надання послуг, у зв`язку з чим мало місце порушення статей 2, 7, 13, 42, 73-79, 86, 210, 236, 237, 238 ГПК України.

Об'єднана палата ВС, постанова від 02.12.2022 у справі № 910/12184/20 · цитують у 21 рішеннях · текст рішення

Суд не зобов’язаний у мотивувальній частині рішення перелічувати й аналізувати кожен доказ чи кожну обставину, а повинен відобразити лише ті докази та обставини, які належать до предмета доказування і мають значення для вирішення справи.

Правовідносини: вимоги до мотивувальної частини рішення та оцінки доказів у господарському процесі

5.29.Відповідно до пунктів 1 - 5 частини четвертої статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) перелік обставин, які є предметом доказування у справі; 2) перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; 3) висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів; 4) мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; 5) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав…

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 11.09.2024 у справі № 907/922/21 · цитують у 56 рішеннях · текст рішення

Для визначення сфери дії Закону №922‑VII суд має достеменно встановити, чи є сторони за договором «замовниками» у розумінні ч.1 ст.1 Закону, правову природу договору та суму предмета закупівлі з урахуванням усіх обставин і з дотриманням процесуальних вимог ГПК.

Правовідносини: застосування Закону №922‑VII (публічні закупівлі) до окремих договорів

8.5.…

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 03.11.2020 у справі № 920/611/19, п. 8.5, 8.6, 8.7, 8.9 · цитують у 54 рішеннях · текст рішення

Зменшення розміру неустойки є дискреційним правом суду; за відсутності законодавчо встановленого переліку виняткових обставин або формули зменшення суд, оцінюючи докази й обставини справи, на власний розсуд вирішує питання про наявність підстав і конкретний розмір зменшення з урахуванням загальних засад цивільного законодавства та правил процесуального законодавства.

Правовідносини: дискреція суду при коригуванні штрафних санкцій у господарських спорах

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 Господарського процесуального кодексу України на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення н…

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 28.11.2023 у справі № 916/1504/22 · цитують у 53 рішеннях · текст рішення

Питання про зменшення розміру неустойки є дискреційним і вирішується судами першої та апеляційної інстанцій за наслідками аналізу й оцінки конкретних обставин справи з урахуванням процесуальних правил (ст.86, 210 ГПК) та загальних засад цивільного законодавства (ст.3 ЦК); Верховний Суд, як правило, перевіряє лише правильність застосування норм права до встановлених фактичних обставин, а не сам зміст дискреційного виваження судів першої/апеляційної інстанцій.

Правовідносини: порядок прийняття рішення про зменшення неустойки та межі касаційного контролю

30. Зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.…

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 03.12.2024 у справі № 904/872/24, п. 30, 32, 35, 36, 37 · цитують у 52 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.