1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.
4. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.
5. Наслідки, визначені частинами третьою та четвертою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.
6. У разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.
7. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з’явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.
8. Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.
Правові позиції Верховного Суду
Якщо позивач не має наміру брати участь у судовому засіданні, він зобов’язаний подати заяву про розгляд справи за його відсутності; право не бути присутнім кореспондується з таким процесуальним обов'язком.
Правовідносини: Обов’язок позивача щодо подання заяви про розгляд справи за його відсутності.
5.2.5. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Об'єднана палата ВС, постанова від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, п. 5.2.5 · цитують у 110 рішеннях · текст рішення
Обов’язковими умовами для застосування наслідків, передбачених ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК, є одночасно належне повідомлення позивача про час і місце судового засідання та відсутність від нього заяви про розгляд справи за його відсутності.
Правовідносини: Підстави для залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача.
5.2.4. Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Об'єднана палата ВС, постанова від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, п. 5.2.4 · цитують у 110 рішеннях · текст рішення
Ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК не вимагають для залишення позову без розгляду, щоб суд попередньо викликав позивача і визнав його явку обовʼязковою; висновок касаційного господарського суду, який встановлював таку вимогу, підлягає відходженню.
Правовідносини: Тлумачення вимог щодо підстав для залишення позову без розгляду та відступ від попередньої прецедентної практики.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.
5.2.8. Суди встановили, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак ні позивач, ні його повноважний представник у судове засідання, призначене на 09.01.2020, не з`явився.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, п. 5.2.12 · цитують у 110 рішеннях · текст рішення
Якщо позивач має намір брати участь у судовому засіданні, але не може з’явитися на перше засідання, він має повідомити суд про причини неявки; у разі визнання причин поважними суд може відкласти розгляд справи згідно з п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК.
Правовідносини: Підстава для відкладення розгляду через першу неявку учасника справи.
5.2.6. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.
Об'єднана палата ВС, постанова від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, п. 5.2.6 · цитують у 110 рішеннях · текст рішення
Для залишення позову без розгляду у звʼязку з неявкою позивача мають одночасно існувати три умови: (1) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; (2) неявка позивача або неповідомлення ним причин неявки; (3) відсутність позивача заяви про розгляд справи за його відсутності.
Правовідносини: Наслідки неявки позивача (його представника) у господарське судочинство — підстава для залишення позову без розгляду.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу Укра…
Об'єднана палата ВС, постанова від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 · цитують у 82 рішеннях · текст рішення
Положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК є імперативними: за наявності передбачених ними обставин суд має обовʼязок залишити позов без розгляду і не може самовільно продовжувати розгляд справи.
Правовідносини: Процесуальні обовʼязки суду при неявці позивача в судове засідання.
8.4. Характеристика положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України за методом правового регулювання цих норм.
У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.
Імперативні (зобов`язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, п. 8.4 · цитують у 82 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Рішення, де статтю названо у висновках
КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 25.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) текст
Наведено рішення, у яких статтю названо в розділі «Висновки щодо застосування норм права». Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані, CC BY).
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.