Ст. 176. Відкриття провадження у справі

Чинна редакція від 18.10.2023

Розділ III. ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ → Глава 2. Відкриття провадження у справі

1. За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п’яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

2. Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

1) найменування господарського суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;

2) найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб);

3) предмет та підстави позову;

4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа;

5) дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження;

6) дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін;

7) результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін;

8) строк для подання відповідачем відзиву на позов;

9) строк подання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі;

10) строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження;

11) веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

3. Якщо при відкритті провадження у справі вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі направляє таким третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів, а докази такого направлення надає суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

{Частина третя статті 176 в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023 }

4. Якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п’яти днів з дня вручення ухвали.

5. Ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

6. У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

7. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п’яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

8. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

9. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

10. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

11. Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

12. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

13. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

Підготовче провадження має на меті остаточно визначити предмет спору, характер спірних правовідносин та коло доказів; за його результатами суд може або призначити розгляд по суті, або припинити подальший розгляд (залишити позов без розгляду), і суд не зобов’язаний залишати заяву без руху з наданням строку для усунення недоліків, оскільки перелік підстав для залишення заяви без руху в ст.176 ГПК не містить посилання на ст.173 ГПК.

Правовідносини: порядок підготовчого провадження та наслідки виявлених недоліків позовної заяви

Крім того, відповідно до частини першої статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Згідно з частиною першою статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Частиною другою статті 182 ГПК України визначе…

Об'єднана палата ВС, постанова від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19 · цитують у 20 рішеннях · текст рішення

Ч. 11, 13 ст. 176 та п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України дозволяють залишити позов без розгляду через неусунення позивачем недоліків оформлення позовної заяви (несплату або недоплату судового збору), і ці норми не обмежують їх застосування виключно стадією підготовчого провадження — вони можуть застосовуватись і на стадії розгляду справи по суті.

Правовідносини: процесуальні правовідносини щодо залишення позову без розгляду у зв'язку з несплатою/недоплатою судового збору

Водночас, враховуючи, що основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважає за доцільне конкретизувати питання щодо можливості застосування норм процесуального права (частин одинадцятої, тринадцятої статті 176 і пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України) на стадії підготовчого провадження або на стадії розгляду справи по суті. Згідно з частинами одинадцятою, тринадцятою статті 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього…

Об'єднана палата ВС, постанова від 21.05.2021 у справі № 910/5120/20 · цитують у 13 рішеннях · текст рішення

Відсутність підстав для відступлення від висновку попередньої практики може бути обґрунтованою, якщо фактичні обставини справи відрізняються; відтак застосування процесуальних норм у подібних справах має залежати від конкретних встановлених фактів (наприклад: часткова недоплата і подальше часткове залишення позовних вимог vs повна відсутність доказів сплати й невжиття дій для усунення недоліків).

Правовідносини: процесуальні правовідносини щодо тлумачення і застосування норм про залишення позову без розгляду за різних фактичних обставин

При цьому підставою передачі даної справи № 910/5120/20 на розгляд Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду визначено необхідність відступлення від висновку, викладеного у раніше ухваленій постанові Верховного Суду у справі № 916/3255/17 щодо можливості застосування норм процесуального права (частин одинадцятої, тринадцятої статті 176 і пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України) на стадії підготовчого провадження або на стадії розгляду справи по суті. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду не вбачає підстав для відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у справі № 916/3255/17, оскільки у вказаній…

Об'єднана палата ВС, постанова від 21.05.2021 у справі № 910/5120/20 · цитують у 13 рішеннях · текст рішення

Стягнення судовим органом несплаченого (недоплаченого) позивачем судового збору до Державного бюджету після завершення провадження (після ухвалення рішення по суті) можливе виключно в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 163 ГПК України (зокрема за умови попереднього визначення судом розміру збору через очевидну невідповідність ціни позову дійсній вартості майна або неможливість встановити її на момент подання позову); в усіх інших випадках суд не має права стягувати такий судовий збір, зокрема шляхом ухвалення додаткового рішення.

Правовідносини: порядок стягнення судового збору до Державного бюджету, зокрема стягнення недоплаченого судового збору після ухвалення рішення по суті

6.30. Як наслідок, у всіх інших випадках, зокрема, при виявленні судом першої, апеляційної чи касаційної інстанцій обставин неправильного розрахунку або недоплати судового збору позивачем після закінчення відповідного провадження, (у суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій) тобто після ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог, суд ані за заявою учасника справи, ані з власної ініціативи не має права стягувати до Державного бюджету України несплачений (недоплачений) заявником судовий збір за подання відповідного процесуального документа (позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарг тощо). 6.31.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 19.06.2026 у справі № 925/1421/20, п. 6.30, 6.36 · цитують у 4 рішеннях · текст рішення

Статтями 174, 176 та 163 ГПК України встановлено вичерпний перелік процесуальних механізмів контролю суду за сплатою судового збору, серед яких лише у випадках, передбачених ч. 2 ст. 163 ГПК, допускається примусове стягнення недоплаченого збору до Державного бюджету.

Правовідносини: механізми процесуального контролю за сплатою судового збору та реакції суду при недоплаті

6.29.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 19.06.2026 у справі № 925/1421/20, п. 6.29, 6.36 · цитують у 4 рішеннях · текст рішення

У випадку виявлення судом першої інстанції недоплати судового збору вже після ухвалення рішення по суті провадження процесуальний обов’язок позивача доплатити судовий збір вважається припиненим, оскільки презюмується, що суд, не здійснивши перерахунок із урахуванням реальної ціни позову, визначив остаточний розмір судового збору; відповідальність за таку судову помилку не має покладатися на позивача.

Правовідносини: наслідки виявлення недоплати судового збору після набрання законної сили рішенням

6.51. Таким чином, у випадку, якщо позивач не сплатив судовий збір у повному обсязі, а суд першої інстанції виявив недоплату судового збору вже після ухвалення рішення по суті спору, то процесуальний обов`язок позивача сплатити судовий збір слід вважати припиненим, оскільки презюмується, що суд, не здійснивши перерахунок судового збору із урахуванням реальної ціни позову, визначив остаточний розмір судового збору. Як наслідок, відповідальність за вказану судову помилку не повинен нести позивач. 6.52.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 19.06.2026 у справі № 925/1421/20, п. 6.51 · цитують у 4 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.