Ст. 130. Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду

Чинна редакція від 15.12.2021

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 8. Судові витрати

1. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

{Частина перша статті 130 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1875-IX від 16.11.2021 }

2. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

{Частина друга статті 130 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1875-IX від 16.11.2021 }

3. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

4. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

5. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

6. У випадках, встановлених частинами третьою - п’ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв’язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Розгляд заяви про компенсацію витрат відповідача відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК не є способом усунення неповноти судового рішення та залежить від волевиявлення відповідача; суд не має дискреції ініціювати таке питання самостійно і повинен вирішувати його за заявою з дотриманням принципів диспозитивності і змагальності.

Правовідносини: характер і механізм вирішення клопотань відповідача про компенсацію витрат після залишення позову без розгляду

7.38. Задоволення заяви про компенсацію здійснених витрат відповідача відповідно до частини п`ятої статті 130 ГПК України не є усуненням судом неповноти судового рішення, а залежить виключно від волевиявлення самого відповідача, не передбачає дискреційних повноважень та власної ініціативи суду щодо розгляду вказаного питання, на противагу приписам статті 244 ГПК України. 7.39. Ухвала суду про компенсацію судових витрат після закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду є судовим рішенням про розподіл судових витрат, яке приймається за наслідком розгляду відповідного клопотання відповідача з урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін.

Велика Палата ВС, постанова від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21, п. 7.38, 7.39 · цитують у 276 рішеннях · текст рішення

Відповідач має право заявити вимоги про компенсацію витрат у разі залишення позову без розгляду або закриття провадження; така компенсація здійснюється з дотриманням загальних правил відшкодування витрат на правничу допомогу та дає позивачу право клопотати про зменшення їх розміру як неспівмірних.

Правовідносини: компенсація витрат відповідача у випадку залишення позову без розгляду або закриття провадження

7.15. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина п`ята статті 130 ГПК України, частина п`ята статті 142 ЦПК України).…

Велика Палата ВС, постанова від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21, п. 7.15, 7.16, 7.17, 7.18, 7.19, 7.20 · цитують у 276 рішеннях · текст рішення

У разі закриття провадження або залишення скарги без розгляду державний чи приватний виконавець має право заявити вимоги про компенсацію понесених витрат на підставі частини п’ятої статті 130 ГПК України.

Правовідносини: компенсація витрат при закритті провадження/залишенні скарги без розгляду

78. Відповідно до частини п`ятої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. 79. Приписи частини п`ятої статті 130 ГПК України є проявом реалізації правила відшкодування судових витрат у випадку, коли судове вирішення спору по суті не відбулося і відсутня сторона, на користь якої ухвалене судове рішення. 80.…

Велика Палата ВС, постанова від 18.12.2024 у справі № 921/357/20, п. 78, 82, 88 · цитують у 61 рішеннях · текст рішення

Якщо приватний виконавець не доведе необґрунтованості дій скаржника у самій справі, суди повинні відмовити в задоволенні вимог про відшкодування витрат; прийняття рішень на підставі процесуальних дій сторони в інших справах є недостатнім.

Правовідносини: відмова в стягненні витрат при відсутності доказів необґрунтованості скаржника

97. Однак оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить встановлених обставин щодо того, які дії ПрАТ «Тернопільміськгаз»є необґрунтованими під час розгляду скарги саме в цій справі. Суди фактично обмежились зазначенням вчинених процесуальних дій в інших судових справах, аналізом доказів понесених приватним виконавцем сум судових витрат та не оцінили підстави подання ПрАТ «Тернопільміськгаз» заяви про залишення скарги без розгляду. 98.…

Велика Палата ВС, постанова від 18.12.2024 у справі № 921/357/20, п. 97, 98, 99 · цитують у 61 рішеннях · текст рішення

Судові витрати підлягають розподілу також на стадії судового контролю за виконанням судових рішень, а правила такого розподілу визначаються нормами глави 8 ГПК України (зокрема положеннями про розподіл витрат і відшкодування витрат на правничу допомогу).

Правовідносини: розподіл судових витрат на стадії судового контролю за виконанням

63. Згідно зі статтею 344 ГПК України (аналогічні за змістом положення статті 452 ЦПК України) судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. 64. Отже, відшкодування судових витрат має відбуватись на будь-якій стадії судового провадження, зокрема і на стадії судового контролю за виконанням судових рішень. 65.…

Велика Палата ВС, постанова від 18.12.2024 у справі № 921/357/20, п. 63, 64, 69, 76 · цитують у 61 рішеннях · текст рішення

Особа, яка заявляє вимоги про відшкодування витрат внаслідок нібито необґрунтованих дій скаржника, зобов’язана довести, які саме дії були необґрунтованими та в чому це проявлялося (зокрема наявність недобросовісності, умислу тощо); загальна обов’язок доведення належить сторонам за частиною першою статті 74 ГПК України.

Правовідносини: доказування необґрунтованості процесуальних дій для стягнення витрат

90. Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 74 ГПК України). 91. Тобто стороні / особі, що заявляє про компенсацію здійснених нею витрат (у цій справі приватний виконавець) внаслідок необґрунтованих дій іншої сторони, необхідно довести, які саме необґрунтовані дії іншої сторони були вчинені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяла ця сторона недобросовісно; чи недобросовісна сторона мала на меті протиправну мету ? ущемлення прав та інтересів іншої сторони; чи були дії недобросовісної сторони умисні й чим це підтверджується тощо.…

Велика Палата ВС, постанова від 18.12.2024 у справі № 921/357/20, п. 90, 91, 92 · цитують у 61 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.