1. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
2. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
3. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
4. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
5. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
6. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.
7. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
8. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.
9. Якщо спірні відносини, в тому числі за участю іноземної особи, не врегульовані законодавством, суд застосовує звичаї, які є вживаними у діловому обороті.
10. Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
11. Забороняється відмова у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, постанова від 23.01.2023 у справі № 903/289/18 — текст
З огляду на зазначене, скаржник вважає, що суду касаційної інстанції необхідно відступити від правового висновку у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18.
Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами сумісна зі ст. 6 Конвенції, проте лише за умови відсутності зловживання та якщо особа доведе, що відповідні докази раніше не були об’єктивно доступні й могли б бути вирішальними для справи; перегляд не має бути завуальованою апеляцією.
Правовідносини: вимоги ЄСПЛ до сумісності процедури перегляду з правом на справедливий суд
5.7. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року за умови відсутності зловживання.…
Велика Палата ВС, постанова від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18, п. 5.7, 5.8, 5.9, 5.10 · цитують у 284 рішеннях · текст рішення
Судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України; встановлені такими рішеннями обставини та правові висновки не можуть бути поставлені під сумнів у подальших спорах через принцип правової певності.
Правовідносини: преюдиційний ефект рішень, які набрали законної сили, у господарських та інших судових спорах.
9.19. Водночас спір щодо правомірності проведення реорганізації ЗАТ «Житомирські ласощі» розглядався місцевим господарським судом у справі № 906/1783/15 із прийняттям судового рішення від 15 січня 2016 року про визнання недійсними рішень, прийнятих позачерговими загальними зборами акціонерів ЗАТ «Житомирські ласощі», які оформлені протоколом від 20 листопада 2010 року № 31 (про злиття із ТОВ «Будстайл-XXI»). Зазначене судове рішення залишене без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій та набрало законної сили.
9.20.…
Велика Палата ВС, постанова від 20.07.2022 у справі № 806/5244/15, п. 9.19, 9.21, 9.23, 9.24 · цитують у 47 рішеннях · текст рішення
Господарські суди при відхиленні доводів чи доказів сторін зобов’язані вмотивовано вказати підстави та фактичні обставини, через які докази не враховано; неврахування або ігнорування доречних аргументів сторони може порушувати принцип рівності та право на справедливий суд.
Правовідносини: процесуальні вимоги до мотивування рішень господарських судів і обов’язок оцінки доказів
Щодо законності рішень попередніх судових інстанцій
6.16. Відповідно до статті 42 ГПК України в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом, та статті 7 ГПК України чинної редакції правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу.
6.17. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані сторонами докази, господарські суди повинні в мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування й ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.…
Велика Палата ВС, постанова від 16.10.2018 у справі № 914/870/17, п. 6.16, 6.17, 6.18 · цитують у 15 рішеннях · текст рішення
Наявність чинних місцевих правил (локального нормативного акта), зокрема Правил №434, не позбавляє господарський суд можливості перевірити їх відповідність актам вищої юридичної сили та встановити протиправність/відсутність протиправності дій комунального підприємства відповідно до ст.11 ГПК України.
Правовідносини: підвірка правомірності локальних нормативних актів та дій органів/Установ у господарських спорах
6.5. Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 квітня 2008 року № 434 затверджені Правила розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі (далі - Правила № 434). Ці правила регламентують порядок надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами та процедуру їх переоформлення, зміни й анулювання, визначають вимоги до технічного стану, художньо-естетичного вигляду та порядку розміщення рекламних засобів, умови користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, що перебувають у комунальній власності, підстави та порядок здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів, а також порядок здійснення контролю за дотриманням положень цих Правил.
6.6.…
Велика Палата ВС, постанова від 02.11.2021 у справі № 916/214/20, п. 6.5, 6.6, 6.9 · цитують у 6 рішеннях · текст рішення
Суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права; зокрема, принцип правової певності, що передбачає неможливість поставити під сумнів рішення, яке набрало законної сили, має враховуватись при визначенні підходу до оскарження рішень і державної реєстрації прав.
Правовідносини: Застосування практики ЄСПЛ і принципу правової певності при вирішенні спорів, що зачіпають реєстраційні дії та права осіб після набрання рішенням законної сили.
4.28. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
4.29. Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
4.30.…
Велика Палата ВС, постанова від 26.03.2019 у справі № 911/2764/13, п. 4.28, 4.29, 4.30, 4.31, 4.32 · цитують у 5 рішеннях · текст рішення
Судові рішення, які набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і не можуть бути поставлені під сумнів; держава зобов’язана забезпечити механізми їхнього примусового виконання, оскільки невиконання таких механізмів обмежує право на судовий захист і порушує принцип правової визначеності.
Правовідносини: виконання остаточних судових рішень
7.15. Положеннями частини першої статті 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.
7.16. Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
7.17.…
Велика Палата ВС, постанова від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011, п. 7.15, 7.17, 7.19 · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.