1. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
2. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
3. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об’єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов’язку доказування.
4. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об’єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта.
5. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
6. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов’язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
7. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Під час оцінки письмових доказів та призначення експертизи суд має вимагати оригінали документів за правилами процесуального законодавства; якщо експертиза може знищити/пошкодити оригінал, експерт повинен повідомити про ризики та отримати письмову згоду, а суд має вибір наслідків у разі ухилення сторони від подання оригіналу.
Правовідносини: процесуальні питання щодо подання оригіналів документів, призначення судових експертиз
7.3.2. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на порядок застосування частини шостої статті 91 та частини четвертої статті 102 ГПК України з огляду на різне застосування судами першої та апеляційної інстанцій зазначених процесуальних норм. Відповідно до статті 91 ГПК України передбачено загальні вимоги щодо письмових доказів у справі та врегульовано, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.…
Велика Палата ВС, постанова від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19, п. 7.3.2, 7.3.3, 7.3.4 · цитують у 154 рішеннях · текст рішення
Для цілей обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки належними доказами можуть бути витяг з технічної документації про НГО, довідка з Державного земельного кадастру, технічна документація на земельну ділянку, а також висновок судової експертизи, підготовлений відповідно до статей 98–103 ГПК України; як положення ПК, так і законодавство про оцінку земель визнають ці документи належними доказами.
Правовідносини: доказування нормативної грошової оцінки у спорах про податки/орендну плату та стягнення безпідставно збережених коштів
7.24. Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
7.25.…
Велика Палата ВС, постанова від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, п. 7.24, 7.25, 7.28 · цитують у 109 рішеннях · текст рішення
Доводи про нібито порушення судами норм ст. 4, 32, 35, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України та Постанови пленуму Вищого господарського суду № 6 від 23.03.2012 є необґрунтованими; апеляційний суд належно дослідив докази і правильно застосував зазначені норми при прийнятті постанови (за винятком передчасного висновку щодо НАК).
Правовідносини: процесуальні відносини щодо обсягу дослідження доказів і правильності застосування норм господарського процесу
14. Судами неправильно застосовано норми статей 4, 32, 35, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".
Доводи Позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу
15. Відповідач припинив газопостачання у зв'язку з відсутністю номінацій, які Скаржник зобов'язаний був видати на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17" (далі - Розпорядження), висновки щодо неправомірності дій Третьої особи-1 є обґрунтованими.
Позиція Верховного Суду
16.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 22.06.2018 у справі № 904/5621/17, п. 14, 21 · цитують у 55 рішеннях · текст рішення
Позивач не вправі змінювати предмет або підставу позову під час розгляду в апеляційній інстанції; зміна предмета або підстави позову дозволяється лише до початку розгляду справи по суті в суді першої інстанції, а апеляційний суд не розглядає вимоги, що не були предметом розгляду першої інстанції.
Правовідносини: процесуальні питання зміни предмета або підстав позову в господарському провадженні
У відповідності до частини 1 статті 4 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, господарський суд при прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає в ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, на які посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі, якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову.
Відповідно до імперативних приписів частини 3 статті 101 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Норми ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017, …
Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності ВС, постанова від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17 · цитують у 56 рішеннях · текст рішення
Відмова апеляційного господарського суду розглянути питання правонаступництва сторони в касаційній скарзі суперечить нормам процесуального права (ст. 25, 43, 84, 101 ГПК у редакції, що діяла до 15.12.2017).
Правовідносини: питання заміни сторони (правонаступництва) під час апеляційного та касаційного розгляду у господарському процесі.
57. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та зазначено представниками Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" у судовому засіданні суду касаційної інстанції, ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2012 у даній справі, заяву ТОВ „Фінансова Компанія „Форінт" про заміну сторони правонаступником - задоволено.…
КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 29.03.2018 у справі № 916/4644/15, п. 57 · цитують у 188 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.