1. Платники і одержувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі установ банку.
2. Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
3. У разі затримки зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта банки сплачують на користь одержувачів грошових коштів пеню у розмірі, що передбачається угодою про проведення касово-розрахункових операцій, а за відсутності угоди про розмір пені - в розмірі, встановленому законом.
4. Платник зобов'язаний самостійно нараховувати пеню на прострочену суму платежу і давати банку доручення про її перерахування з наявних на рахунку платника коштів.
Розмір пені за прострочення грошового зобов`язання, навіть якщо він визначений у договорі іншим способом, не може перевищувати граничного розміру, встановленого законом, а саме – подвійної облікової ставки Національного банку України; отже стягнення пені можливе лише в межах цього обмеження.
Правовідносини: договірні відносини щодо нарахування неустойки/пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань
Відповідно до п. 3.4 Договору оренди, якщо орендна плата перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства, з розрахунку пені у розмірі 1 % суми заборгованості за кожен день прострочки (включаючи день оплати).
Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ч. 2 ст.…
КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14 · цитують у 156 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.