Ст. 307. Договір перевезення вантажу

Чинна редакція від 01.01.2022 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2004

Розділ VI. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ОКРЕМИХ ГАЛУЗЯХ ГОСПОДАРЮВАННЯ → Глава 32. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ

1. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

2. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

3. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

4. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на внутрішньому водному транспорті, спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.

{Частина четверта статті 307 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1054-IX від 03.12.2020 }

5. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

{Частина п'ята статті 307 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1054-IX від 03.12.2020 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Права й обов'язки сторін при перевезенні вантажів виникають не лише з умов укладеного договору, а й на підставі норм законодавства та нормативно-правових актів, що регулюють перевезення окремими видами транспорту.

Правовідносини: договірні й законодавчо врегульовані відносини, пов’язані з перевезенням вантажів

7.2. Частиною першою статті 306 ГК України унормовано, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. 7.3.…

Велика Палата ВС, постанова від 04.07.2018 у справі № 904/5743/16, п. 7.2, 7.5, 7.6 · цитують у 21 рішеннях · текст рішення

Якщо з наявних у справі доказів встановлено, що затримка вагонів сталася з вини одержувача, позивач має підстави для стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів відповідно до договору та встановлених правил.

Правовідносини: правовідносини з перевезення вантажів залізничним транспортом; стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання при затримці з вини одержувача.

Суди в оскаржуваних судових рішеннях встановили, що прийняті до перевезення Позивачем спірні вагони були затримані на шляху прямування на станціях за Наказами через скупчення на станції призначення вагонів, які прибули на адресу Відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (Відповідачем) і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, тобто з вини Відповідача Суди попередніх інстанцій також встановили, що наявними у справі актами форми ГУ-23а, ГУ-23, підтверджується, що вагони були затримані на шляху прямування з вини Відповідача через скупчення на станції призначення вагонів і несвоєчасне вивільнення Відповідачем колій від вантажу, який прибув на й…

Об'єднана палата ВС, постанова від 22.06.2018 у справі № 904/7535/17, п. 18 · цитують у 18 рішеннях · текст рішення

Погоджена сторонами в договорі загальна вартість послуг перевізника, яка включає провізну плату та додаткові збори, не є «провізною платою» у значенні відповідних норм (державно регульованого тарифу) і не може слугувати базою для нарахування штрафу за пунктом 116 Статуту; договір не може змінювати базові тарифні ставки провізної плати, встановлені Збірником тарифів.

Правовідносини: договори перевезення вантажів та визначення складу і бази провізної плати при нарахуванні санкцій

Водночас, погоджена сторонами спору в пункті 3.2. договору №00077/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018 вартість послуги перевезення, до якої поряд з тарифом на перевезення (провізною платою) включено збори за надання залізницею послуг і виконання робіт, пов`язаних з перевезенням вантажів (зокрема, плату за користування вагонами перевізника), не є провізною платою в розумінні частини 1 статті 916 ЦК України, частин 1, 5 статті 307 ГК України та пунктів 2, 3 Розділу I, пункту 1.1. Розділу II Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України. 29.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 21.02.2020 у справі № 910/1524/19 · цитують у 8 рішеннях · текст рішення

Питання застосування ч.5 ст.315 ГК до правовідносин щодо транспортування природного газу залежить не від окремих пунктів договорів чи найменування сторін, а від правової природи договору та його загальних рис; за відповідних ознак договір транспортування природного газу може бути віднесений до договорів перевезення і підлягати застосуванню норм ст.306, ст.307 та ч.5 ст.315 ГК.

Правовідносини: кваліфікація договорів транспортування природного газу як договорів перевезення для цілей застосування спеціальної позовної давності та інших норм перевезення

33. З наведених вище постанов Верховного Суду вбачається, що питання застосування ч.5 ст.315 ГК залежить не від конкретних пунктів договорів, укладених оператором газотранспортної системи з замовниками, які визначають специфіку їх правовідносин залежно від ролі замовника на ринку природного газу та сукупності його правомочностей, а також не від найменування сторін таких договорів, а від правової природи договору транспортування природного газу - його загальних рис, що надає підстави для віднесення такого договору до категорії договорів надання послуг (гл.63 ЦК) чи до категорії договорів перевезення (гл.64 ЦК) та застосування відповідного правового регулювання.

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 29.08.2022 у справі № 918/686/21, п. 33 · цитують у 128 рішеннях · текст рішення

Провадження у справі мало бути зупиненим відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК до завершення розгляду Верховним Судом справи №921/184/21 щодо питань застосування ст.306, ст.307, ч.5 ст.315 ГК, оскільки договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу.

Правовідносини: процедурне застосування підстав для зупинення провадження у зв’язку з необхідністю формування єдиної судової практики щодо кваліфікації договорів транспортування газу

40. У зв`язку з цим Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції, що провадження у справі, що переглядається, мало бути зупиненим до завершення Верховним Судом розгляду справи №921/184/21 щодо висновків Верховного Суду, наведених у постановах від 16.07.2020 у справі №920/206/19, від 23.07.2020 у справі №920/180/19, від 08.12.2021 у справі №904/949/21, про те, що до подібних правовідносин підлягають застосуванню положення статей 306, 307, 315 ГК, адже договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу.

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 29.08.2022 у справі № 918/686/21, п. 40 · цитують у 128 рішеннях · текст рішення

У разі відсутності належних і допустимих доказів укладення договору перевезення та прийняття вантажу до перевезення позивачеві відмовляється у відшкодуванні збитків; встановлення відповідальності вимагає доказів укладення і виконання договору саме відповідачем.

Правовідносини: процесуальні та доказові вимоги при позовах про відшкодування збитків у зв'язку з перевезенням вантажів.

Апеляційний суд вказав, що у матеріалах справи відсутні докази прийняття відповідачем вантажу до перевезення, відсутні докази що міжнародні товарно-транспортні накладні CMR від 30.09.2015, від 30.09.2015 та CMR №3735951 від 01.10.2015 завірені печатками та штампами відповідача. У кримінальному провадженні № 1201527001001551 не встановлено осіб, які під час перевезення на вантажному автомобілі марки "IVECO" з напівпричіпом, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 заволоділи телевізорами марки "Самсунг" та пральною машиною "Самсунг" загальною вартістю 209 064,72 дол.…

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 10.12.2018 у справі № 902/320/17 · цитують у 63 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.