Ст. 3. Господарська діяльність та господарські відносини

Чинна редакція від 16.01.2003 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2004

Розділ I. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ → Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

2. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

3. Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.

4. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

5. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

6. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

7. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Правові позиції Верховного Суду

Спори, що виникають у зв’язку з використанням земельної ділянки для здійснення господарської (підприємницької) діяльності фізичною особою - підприємцем, підлягають розгляду в господарському судочинстві; критеріями підвідомчості є одночасно суб’єктний склад (наявність суб’єкта господарювання) та характер спірних правовідносин.

Правовідносини: питання підвідомчості спорів щодо договорів оренди землі, укладених/виконуваних у зв’язку з господарською діяльністю

6.2. Згідно із частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. 6.3.…

Велика Палата ВС, постанова від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, п. 6.2, 6.3, 6.4, 6.5, 6.17 · цитують у 530 рішеннях · текст рішення

Між громадською організацією, яка діє в інтересах невизначеного кола споживачів, та комунальним підприємством‑надавачем послуг відсутні господарські правовідносини в розумінні Господарського кодексу, тому спір не є господарським.

Правовідносини: характер правовідносин між об’єднанням споживачів і виконавцем житлово‑комунальних послуг у спорах про перерахунок/повернення коштів

Між ГО «Ірпінська спілка споживачів» та КП «УЖКГ «Ірпінь» відсутні правовідносини в розумінні ГК України, оскільки спір стосується права, порушеного, на думку ГО «Ірпінська спілка споживачів», яка в силу Закону № 1023-XII представляє інтереси невизначеного кола споживачів, кожного зі споживачів міста Ірпеня на перерахунок відповідачем вартості послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. Тобто між учасниками справи відсутні господарські правовідносини, наявність яких є визначальною при віднесенні спору до компетенції господарських судів. У вказаному спорі ГО «Ірпінська спілка споживачів» захищає не власні інтереси, а фактично діє в інтересах фізичних осіб - споживачів житл…

Велика Палата ВС, постанова від 23.03.2021 у справі № 367/4695/20 · цитують у 110 рішеннях · текст рішення

Справу, у якій частина позовних вимог і підстави стосуються того самого предмета спору, необхідно розглядати в межах одного виду судочинства; розподіл таких вимог між господарським та цивільним судочинством (паралельне дослідження одного й того самого предмета й підстав судами різних юрисдикцій) порушує принцип повноти, всебічності й об’єктивності, тому у конкретному випадку справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Правовідносини: визначення підсудності між цивільним і господарським судочинством у спорах про право власності, реєстрацію речових прав та визнання недійсними актів/правочинів

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями.…

Велика Палата ВС, постанова від 23.11.2021 у справі № 641/5523/19 · цитують у 106 рішеннях · текст рішення

Спори, що виникають між юридичними особами та представниками прокуратури при реалізації ними своїх повноважень, за своїм суб'єктним складом підвідомчі господарським судам.

Правовідносини: Спори суб'єктів господарювання (юридичних осіб) із представниками прокуратури щодо реалізації повноважень прокурора.

Статтями 1, 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) було передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно зі встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає приписам статті 4 ГПК України, а правовідносини, з яких виник цей спір, мають господа…

Велика Палата ВС, постанова від 15.03.2018 у справі № 461/1930/16-ц · цитують у 94 рішеннях · текст рішення

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

При визначенні, чи є спір господарським, слід керуватися ознаками, наведеними в ст. 3 Господарського кодексу України: участь у спорі суб'єкта господарювання, наявність господарських відносин і спору про право, що виникає з таких відносин, а також наявність/відсутність норми закону про підвідомчість.

Правовідносини: критерії віднесення правовідносин і спорів до господарської юрисдикції.

27. За змістом частин першої - третьої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).…

Велика Палата ВС, постанова від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17, п. 27, 28, 48 · цитують у 89 рішеннях · текст рішення

Набуття статусу фізичної особи – підприємця (ФОП) не змінює статусу фізичної особи і сама по собі не означає, що всі подальші правовідносини за участю такої особи мають ознаки господарських; вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, чи виступає фізична особа у конкретних правовідносинах як суб’єкт господарювання та чи є ці правовідносини господарськими.

Правовідносини: спори за участю ФОП, визначення чи є спір господарським

5.15. Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. 5.16. Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця.…

Велика Палата ВС, постанова від 25.02.2020 у справі № 916/385/19, п. 5.15, 5.16, 5.17, 5.18, 5.33 · цитують у 78 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.