1. Кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.
2. Прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих простроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не спричинено умисно або через необережність його самого або тих осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Після закінчення прострочення кредитора боржник відповідає за виконання на загальних підставах.
3. У разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій цієї статті, за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора.
Касаційний суд у межах статті 300 ГПК України вправі приймати до розгляду доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами зазначених у скарзі норм матеріального та процесуального права і перевіряти їх на касаційному рівні.
Правовідносини: межі та предмет касаційного перегляду в господарському процесі; перевірка правильності застосування норм матеріального та процесуального права.
16. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статей 538, 545, 613, 853, 887, 888 ЦК України, статті 221, 307, 324 (частина 1) ГК України, статей 187, 198, 201 Податкового кодексу України, статей 74-77, 81, 236 ГПК України.
КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 27.11.2018 у справі № 914/2505/17, п. 16 · цитують у 53 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.