Ст. 216. Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин

Чинна редакція від 16.01.2003 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2004

Розділ V. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ → Глава 24. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ УЧАСНИКІВ ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН

1. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

2. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

3. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Правові позиції Верховного Суду

Абзац четвертий частини третьої статті 216 ГК України про неприпустимість застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції не має тлумачитися вузько через зв’язок лише з Законом № 3390‑VI; цей принцип поширюється на ширше коло відносин і стосується як виробників продукції, так і її продавців.

Правовідносини: господарські договори (поставки) — заборона умов, що виключають або обмежують відповідальність виробника/продавця продукції;

33. Велика Палата Верховного Суду не погоджується з цими доводами постачальника. Вважає, що передбачений частиною третьою статті 216 ГК України принцип неприпустимості застереження у господарському договорі щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції не слід тлумачити виключно у зв`язку з приписами Закону № 3390-VI. Зазначений принцип поширює дію на ширше коло відносин, ніж те, яке регулює цей Закон, і стосується як виробників продукції, так і її продавців, про що прямо вказано в абзаці четвертому частини третьої статті 216 ГК України. 34.…

Велика Палата ВС, постанова від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20, п. 33, 35, 42 · цитують у 82 рішеннях · текст рішення

Норми про допустимість встановлення виключної неустойки (частина третя статті 624 ЦК України, частина друга статті 232 ГК України) не змінюють правового положення щодо нікчемності правочину, яким скасовується або обмежується відповідальність за умисне порушення зобов’язання, і не можуть використатися для обґрунтування допустимості в договорі положень, що фактично виключають або обмежують відповідальність виробника/продавця продукції відповідно до частини третьої статті 216 ГК України та ст. 614 ЦК.

Правовідносини: поставні/господарські договори — співвідношення положень про неустойку та заборони на обмеження/виключення відповідальності;

39. Ураховуючи те, що постачальник не довів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання за договором поставки (абзац другий частини першоїстатті 614 ЦК України) і поставив товар, який не відповідав певним технічним параметрам (показникам якості та продуктивності лінії підготовки насіння соняшника), апеляційний суд помилково виснував про необхідність задоволення вимоги про визнання пунктів 6.7 (у частині, яка обмежує відповідальність постачальника за умисне порушення зобов`язання) і 7.3 договору поставки недійсними. Положення цих пунктів, які обмежують відповідальність постачальника, є нікчемними на підставі частини третьої статті 614 ЦК України. 40.…

Велика Палата ВС, постанова від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20, п. 39, 48 · цитують у 82 рішеннях · текст рішення

Позивач має право на відшкодування збитків (у тому числі упущеної вигоди) за правилами ЦК і ГК; при вирішенні позову про відшкодування збитків суд повинен враховувати принцип недопущення зворотної дії норм (вибирати норми, чинні на момент виникнення права на відшкодування).

Правовідносини: спори про відшкодування збитків (упущеної вигоди) у звʼязку з несплатою пайового внеску

- об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; - об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; - об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); - об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; - об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та сп…

Велика Палата ВС, постанова від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20, п. 71 · цитують у 68 рішеннях · текст рішення

Визначення розміру заподіяних збитків (плати за проїзд) способом, передбаченим підзаконним нормативно-правовим актом (Порядком № 879), не суперечить чинному законодавству.

Правовідносини: визначення розміру плати/відшкодування збитків за правилами, встановленими підзаконним актом у сфері габаритно-вагового контролю

6.48.…

Велика Палата ВС, постанова від 12.02.2020 у справі № 917/210/19, п. 6.48, 6.49, 6.50 · цитують у 3 рішеннях · текст рішення

Застосування неустойки має здійснюватись з дотриманням принципів розумності, добросовісності та справедливості (зокрема при обмеженні свободи договору), що є загальними засадами цивільного законодавства і застосовні до господарсько-правової відповідальності.

Правовідносини: регулювання прав і обов`язків сторін у цивільних і господарських договорах при застосуванні санкцій

Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність. 7.20. Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, п. 7.22 · цитують у 246 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.