Ст. 205. Припинення господарського зобов'язання у разі неможливості виконання

Чинна редакція від 16.01.2003 · Кодекс України набрав чинності 01.01.2004

Розділ IV. ГОСПОДАРСЬКІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ → Глава 22. ВИКОНАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ. ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

1. Господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.

2. У разі неможливості виконання зобов'язання повністю або частково зобов'язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов'язану сторону від відповідальності за невиконання зобов'язання відповідно до вимог закону.

3. Господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

4. У разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб'єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами. Ліквідація суб'єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі.

Правові позиції Верховного Суду

Припинення державної реєстрації як ФОП не припиняє зобов’язань, що виникли у зв’язку з підприємницькою діяльністю; такі зобов’язання залишаються за фізичною особою, яка відповідає за ними всім своїм майном.

Правовідносини: Відповідальність фізичної особи за зобов’язаннями, що виникли під час ведення підприємницької діяльності після виключення з реєстру ФОП.

Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі статтею 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Частиною третьою статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (тут і далі - у редакції, чинній на час припинення ФОП ОСОБА_1 ) передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП. Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, кр…

Велика Палата ВС, постанова від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18 · цитують у 43 рішеннях · текст рішення

При державній реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи‑підприємця (з внесенням відповідного запису до ЄДР) її господарські зобов'язання за укладеними договорами не припиняються; така особа як фізична особа відповідає за цими зобов'язаннями усім своїм майном.

Правовідносини: юридична відповідальність фізичної особи‑підприємця за господарськими зобов'язаннями після припинення реєстрації як ФОП.

6.11. Частиною восьмою статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у редакції, чинній на час порушення провадження у справі, далі - Закон № 755- IV) визначено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою. 6.12. Відповідно до витягу з Реєстру державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Чернецького С. М. здійснено 27 квітня 2017 року. 6.13.…

Велика Палата ВС, постанова від 03.07.2018 у справі № 916/559/17, п. 6.11, 6.12, 6.14, 6.15 · цитують у 8 рішеннях · текст рішення

Визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можливе лише за умови, що суд достовірно встановив неспроможність боржника задовольнити вимоги кредиторів (недостатність майна) відповідно до ст. 205 ГК; це має бути доведено шляхом дослідження і оцінки належних і допустимих доказів (наприклад, звіт розпорядника майна, рішення зборів кредиторів).

Правовідносини: підстави та доказування неспроможності боржника для відкриття ліквідаційної процедури

30. Відповідно до частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. 31. Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури. 32. Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку КУзПБ вимог кредиторів шляхом продажу його майна. 33.…

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 10.11.2022 у справі № 910/866/20, п. 30, 34, 35, 36 · цитують у 224 рішеннях · текст рішення

При прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом суд зобов’язаний довести факт неплатоспроможності, зокрема шляхом з’ясування та співставлення активів і пасивів боржника; недоведеність цього факту є підставою для скасування такого рішення.

Правовідносини: встановлення неплатоспроможності боржника при відкритті ліквідаційної процедури

42. Відтак, за своєю правовою природою постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 43.…

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 09.06.2022 у справі № 908/794/19, п. 42, 43, 44, 45 · цитують у 219 рішеннях · текст рішення

Нездійснення судом зіставлення активів і пасивів боржника та відсутність в матеріалах справи оцінки або розміру активів/пасивів є процесуальним недоліком, який може слугувати підставою для скасування постанови про визнання боржника банкрутом.

Правовідносини: підстави для скасування постанови про визнання банкрутства через недоведеність неплатоспроможності

33. Так, як зазначено вище, підставою для скасування постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом стало нездійснення місцевим господарським судом відповідних дій зі співставлення активу та пасиву боржника, тобто має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи (щодо перевищення розміру пасиву над його активами) саме для умов переходу до ліквідаційної процедури. 34. Судова колегія підтримує такий висновок суду апеляційної інстанції. 35.…

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 09.06.2022 у справі № 908/794/19, п. 33, 34, 50 · цитують у 219 рішеннях · текст рішення

Постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури має базуватися на достовірно встановлених фактичних обставинах (фінансовий стан боржника, реальна наявність активів, можливість відновлення платоспроможності або її відсутність) та на належних і допустимих доказах; відсутність такої перевірки робить висновок про банкрутство передчасним.

Правовідносини: критерії та доказова основа для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.4 ст. 205 Господарського кодексу України, у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури. Відповідно до ч. 1 ст.…

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 22.10.2019 у справі № 904/10560/17 · цитують у 207 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.

Рішення, де статтю названо у висновках

Усього таких рішень: 3.

Наведено рішення, у яких статтю названо в розділі «Висновки щодо застосування норм права». Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані, CC BY).