1. Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
2. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
3. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.
Правові позиції Верховного Суду
Договір, сторони якого на час його укладення були суб’єктами господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований як підприємець), є господарським договором, а зобов’язання, що з нього виникають, є господарськими.
Правовідносини: Класифікація договорів і характер зобов’язань між суб’єктами господарювання та ФОП.
Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України (далі - ГК України) громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.…
Велика Палата ВС, постанова від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18 · цитують у 43 рішеннях · текст рішення
Договір про пайову участь є обов'язковим для укладення сторонами (за наявності відповідних підстав); невиконання замовником обов'язку укласти такий договір не звільняє його від цього обов'язку, а спори з таких договорів підпадають під юрисдикцію господарських судів.
Правовідносини: господарські відносини щодо укладення та виконання господарських договорів (договір про пайову участь)
29. За змістом положень частини першої статті 173, частини першої статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
30.…
Велика Палата ВС, постанова від 22.09.2020 у справі № 925/756/19, п. 29, 30, 31, 32 · цитують у 32 рішеннях · текст рішення
Зобов'язання фізичної особи‑підприємця за укладеними господарськими договорами не припиняються внаслідок припинення нею підприємницької діяльності; такі зобов'язання зберігаються за нею як за фізичною особою, яка відповідає за них усім своїм майном.
Правовідносини: виконання зобов'язань за господарськими договорами після припинення державної реєстрації ФОП
23. Згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу.
24.…
Велика Палата ВС, постанова від 04.09.2019 у справі № 640/16902/18, п. 23, 24, 28 · цитують у 14 рішеннях · текст рішення
Спір щодо невиконання зобов'язань за договором оренди (стягнення орендної плати, розірвання договору, зобов'язання звільнити майно) має розглядатися за правилами господарського судочинства, якщо договір укладено для здійснення господарської (підприємницької) діяльності.
Правовідносини: Відносини за договором оренди, пов'язані з здійсненням господарської діяльності (підприємницької діяльності).
31. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 12 ГПК України у редакції, чинній на час звернення із зустрічним позовом до суду, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
32. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України у вказаній редакції, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред`явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 ГПК України у зазначеній редакції).
33.…
Велика Палата ВС, постанова від 29.05.2019 у справі № 592/2083/15-ц, п. 31, 42, 46 · цитують у 14 рішеннях · текст рішення
Зі змісту позовних вимог не вбачається підстав для виникнення між сторонами майново‑господарських чи організаційно‑господарських зобов’язань, тому такі вимоги не є господарським спором і не підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.
Правовідносини: визначення наявності/відсутності господарських зобов’язань між сторонами у сфері господарювання.
5.25. Відповідно до статті 2 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
5.26.…
Велика Палата ВС, постанова від 30.06.2020 у справі № 927/999/19, п. 5.25, 5.26, 5.27 · цитують у 7 рішеннях · текст рішення
Ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є участь у спорі суб’єкта господарювання, наявність господарських відносин (врегульованих ЦК, ГК та ін.) і спір про право, що виникає з таких відносин; до господарських відносин належать зобов’язання господарського характеру (ч. 1 ст. 173 ГК).
24. Отже, ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема участь у спорі суб`єкта господарювання, наявність між сторонами, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими актами господарського і цивільного законодавства і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
25. За ч. 1 ст.…
Велика Палата ВС, постанова від 31.01.2020 у справі № 523/5596/18, п. 24, 25 · цитують у 7 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.