1. Громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
2. Громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.
3. Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність:
безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється;
із залученням або без залучення найманої праці;
самостійно або спільно з іншими особами.
4. Громадянин здійснює управління заснованим ним приватним підприємством безпосередньо або через керівника, який наймається за контрактом. У разі здійснення підприємницької діяльності спільно з іншими громадянами або юридичними особами громадянин має права та обов'язки відповідно засновника та/або учасника господарського товариства, члена кооперативу тощо, або права і обов'язки, визначені укладеним за його участі договором про спільну діяльність без створення юридичної особи.
5. Громадянин-підприємець здійснює свою діяльність на засадах свободи підприємництва та відповідно до принципів, передбачених у статті 44 цього Кодексу.
6. Громадянин-підприємець зобов'язаний:
у передбачених законом випадках і порядку одержати ліцензію на здійснення певних видів господарської діяльності;
повідомляти органи державної реєстрації про зміну його адреси, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що підлягають відображенню у реєстраційних документах;
додержуватися прав і законних інтересів споживачів, забезпечувати належну якість товарів (робіт, послуг), що ним виготовляються, додержуватися правил обов'язкової сертифікації продукції, встановлених законодавством;
не допускати недобросовісної конкуренції, інших порушень антимонопольно-конкурентного законодавства;
вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства;
своєчасно надавати податковим органам декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
7. Громадянин-підприємець зобов'язаний додержуватися вимог, передбачених статтями 46 і 49 цього Кодексу, а також іншими законодавчими актами, і несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність за завдані ним шкоду і збитки.
Громадянин-підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Для віднесення спору до підсудності господарських судів необхідно, щоб сторона у конкретних правовідносинах виступала як суб’єкт господарської діяльності; наявність державної реєстрації фізичної особи‑підприємця не означає, що така особа діє як підприємець у всіх правовідносинах, тому за відсутності доказів здійснення господарської діяльності у спірних відносинах справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Правовідносини: визначення підсудності (цивільне чи господарське) у спорах про договори оренди та стягнення заборгованості
19. ГПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, встановлював юрисдикцію господарських судів у вирішенні, зокрема, спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів (пункт 1 частини першої статті 12).
20. Визначальною для розмежування юрисдикції за пунктом 1 частини першої статті 12 ГПК України у вказаній редакції була участь у відносинах, з приводу яких виник спір, суб'єкта господарської діяльності.
21. Згідно зі статтею 21 ГПК України у зазначеній редакції сторонами в судовому процесі (позивачами та відповідачами) могли бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
22.…
Велика Палата ВС, постанова від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17-ц, п. 19, 20, 26, 28, 31 · цитують у 141 рішеннях · текст рішення
Статус фізичної особи‑підприємця набувається шляхом державної реєстрації; наявність статусу підприємця не свідчить, що така особа з моменту реєстрації виступає як підприємець у всіх правовідносинах.
Правовідносини: визначення суб’єктного статусу фізичної особи як підприємця та його значення для кваліфікації правовідносин
24. Відповідно до частини першої статті 58 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
25. Згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу.
26. Фізична особа здійснює право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України).
27.…
Велика Палата ВС, постанова від 04.09.2019 у справі № 761/5115/17, п. 24, 25, 26, 28, 29 · цитують у 91 рішеннях · текст рішення
Фізична особа здійснює підприємницьку діяльність за умови державної реєстрації; державна реєстрація як фізичної особи-підприємця не анулює статусу фізичної особи і не тягне за собою автоматичної поведінки як підприємця в усіх правовідносинах.
Правовідносини: Статус фізичної особи‑підприємця та межі його правового значення у правовідносинах.
30. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 ЦК України).
31. Згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу.
32. Відповідно до частини першої статті 58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
33.…
Велика Палата ВС, постанова від 05.06.2018 у справі № 522/7909/16-ц, п. 30, 31, 32, 48 · цитують у 72 рішеннях · текст рішення
Реєстрація фізичної особи як підприємця не позбавляє її статусу фізичної особи; правовий статус «фізична особа — підприємець» є додатковою ознакою і сам по собі не впливає на цивільні правомочності та не означає, що особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах.
Правовідносини: правовідносини, пов’язані зі статусом фізичної особи – підприємця та визначення підвідомчості спорів
29. Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 Цивільного кодексу України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
30. Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця.…
Велика Палата ВС, постанова від 15.05.2019 у справі № 904/10132/17, п. 29, 30, 35, 39, 40 · цитують у 53 рішеннях · текст рішення
У разі якщо на момент перевірки власником приміщення була фізична особа й відсутні докази використання приміщення у господарській діяльності та споживання електроенергії в господарських цілях, спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, отже провадження у господарському суді підлягає закриттю.
Правовідносини: спори про стягнення вартості послуг (електроенергії) за використання майна фізичних осіб; визначення підвідомчості
19. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
20.…
Велика Палата ВС, постанова від 15.05.2019 у справі № 904/10132/17, п. 19, 24, 43, 45 · цитують у 53 рішеннях · текст рішення
Наявність у фізичної особи статусу підприємця не означає, що вона автоматично виступає як підприємець у всіх правовідносинах; позбавлення статусу підприємця не позбавляє раніше набуті цивільні права, а закон допускає повторну державну реєстрацію статусу фізичної особи‑підприємця.
Правовідносини: вплив державної реєстрації/припинення статусу ФОП на цивільні правовідносини
50. Наявність у ОСОБА_3 статусу підприємця з 3 лютого 1999 року не може свідчити про те, що з моменту його державної реєстрації як фізичної особи-підприємця він виступає в такій якості у всіх правовідносинах, зокрема і щодо набуття в оренду чи у власність земельної ділянки.
51. У разі позбавлення ОСОБА_3 статусу підприємця він не позбавляється набутих раніше цивільних прав і обов'язків фізичної особи, зокрема і права власності на земельну ділянку, придбану для здійснення підприємницької діяльності.
52.…
Велика Палата ВС, постанова від 13.03.2018 у справі № 306/2004/15-ц, п. 50, 51, 52, 66 · цитують у 44 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.