Для здійснення екстрених і невідкладних заходів на підприємствах вугільної та гірничої галузей для рятування людей, гасіння пожеж, ліквідації наслідків вибухів, раптових викидів вугілля та газу, обвалів гірничих порід і виконання інших робіт, що потребують застосування засобів захисту органів дихання та спеціального оснащення, а також контролю та нагляду за здійсненням власником (керівником) гірничого підприємства профілактичних заходів щодо запобігання аваріям на гірничих підприємствах створюються державні галузеві або регіональні гірничорятувальні воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування).
Усі гірничі підприємства незалежно від форми власності в період їх будівництва, реконструкції, експлуатації, ліквідації або консервації обслуговуються державними галузевими або регіональними гірничорятувальними воєнізованими аварійно-рятувальними службами (формуваннями), які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів гірничих підприємств, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
Положення про гірничорятувальні служби (формування) та їх статути затверджуються відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади відповідно до законодавства. Передача та підпорядкування підрозділів гірничорятувальної служби (формувань) вугільної галузі іншим міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади забороняється.
Положення про аварійно-рятувальні служби (формування) та їх статути затверджуються відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень. ( Частина третя статті 29 в редакції Закону N 2470-III ( 2470-14 ) від 29.05.2001 )
Працівникам гірничорятувальних аварійно-рятувальних служб (формувань) забороняється проводити страйки, а також відмовляти у виїзді по рятуванню відмовлятися від виїзду на рятування людей та ліквідації ліквідацію аварій.
Власник (керівник) гірничого підприємства, незалежно від форми власності та підпорядкування підприємства, зобов'язаний створювати допоміжні добровільні гірничорятувальні команди (станції, служби), які забезпечуються приміщеннями, оснащенням та екіпіровкою на такому ж рівні, як державні галузеві та регіональні гірничорятувальні служби (формування). Члени цих гірничорятувальних команд (станцій, служб) проходять відповідну спеціальну підготовку.
( Частина четверта статті 29 в редакції Закону N 2470-III ( 2470-14 ) від 29.05.2001 )
Для подання екстреної кваліфікованої медичної допомоги потерпілим внаслідок нещасних випадків у підземних виробках у підрозділах державних галузевих та регіональних гірничорятувальних служб (формувань) організуються медичні реанімаційні протишокові групи.
Власник (керівник) гірничого підприємства, незалежно від форми власності та підпорядкування підприємства, зобов'язаний створювати допоміжні добровільні гірничорятувальні команди (станції, служби), які забезпечуються приміщеннями, оснащенням та екіпіровкою на такому ж рівні, як державні воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування). Члени цих гірничорятувальних команд (станцій, служб) проходять відповідну спеціальну підготовку.
Для подання екстреної і кваліфікованої медичної допомоги потерпілим внаслідок нещасних випадків на гірничих підприємствах у підрозділах державних аварійно-рятувальних служб (формувань) організовуються аварійно-рятувальні мобільні групи або реанімаційно-протишокові групи. ( Частина шоста статті 29 в редакції Закону N 2470-III ( 2470-14 ) від 29.05.2001 )