Привілеї та імунітети надаються представникам членів Ради не для їхньої особистої користі, а з метою забезпечення їм незалежності у виконанні ними своїх службових обов'язків, пов'язаних із Комітетом міністрів. У зв'язку з цим член Ради не тільки має право, але й зобов'язаний позбавити свого представника імунітету в усіх випадках, коли, на думку члена Ради, імунітет перешкоджає відправленню правосуддя і коли він може бути скасований без шкоди для цілей, заради яких він був наданий.