(1) (A) Термін охорони, що надається Договірною Стороною зразкам, що є предметами міжнародного депонування не повинний бути менше ніж:
1. Десять років від дати міжнародної реєстрації, якщо реєстрацію було продовжено;
2. П'ять років від дати міжнародного депонування, якщо його не було продовжено.
(B) Однак, якщо, відповідно до положень національного законодавства Договірної Сторони, що має експертизу на новизну, охорона починає діяти пізніше ніж за міжнародною реєстрацією, мінімальні терміни, передбачені в підпараграфі (A) повинні бути обчислені з дати з якої охорона надається у цій Державі. Факт, що міжнародна реєстрація не продовжена, або продовжена тільки один раз ні яким чином не впливає на мінімальні терміни надання правової охорони, що визначені у такий спосіб.
(2) Якщо національне законодавство Договірної Сторони містить положення, щодо зразків, що були предметом національного депонування, тривалість охорони якого з або без продовження є довша за десять років, охорона на такий же термін має надаватися зразкам, що були предметом міжнародного депонування на підставі міжнародного депонування та його продовження.
(3) Договірна Сторона, у відповідності до національного законодавства, може обмежити тривалість охорони зразків, що були міжнародно депоновані, термінами передбаченими у параграфі (1).
(4) Охорона в державах учасницях, що передбачається параграфом (1 (B), припиняється з закінченням строку міжнародного депонування, але якщо національне законодавство цієї Держави містить відповідні положення, охорона продовжуватиме діяти після закінчення строку міжнародного депонування.