Ст. 16

Чинна редакція від 27.06.2002 · Директива набрав чинності 05.08.2002

Розділ III. МОНІТОРИНГ НЕБЕЗПЕЧНИХ СУДЕН ТА ВТРУЧАННЯ У ВИПАДКУ ІНЦИДЕНТІВ ТА АВАРІЙ В МОРІ

Передача інформації щодо певних суден

1. Судна, які відповідають викладеним нижче критеріям, повинні вважатися суднами, що становлять потенційну загрозу для морської безпеки, безпеки людей або довкілля:

(a) судна, які під час свого рейсу:

- були причетні до інцидентів або аварій у морі, як зазначено у статті 17; або

- не виконали вимог до повідомлень та сповіщень, передбачених цією Директивою; або

- не виконали застосовні правила систем маршрутизації руху суден та VTS, за які несе відповідальність держава-член;

(b) судна, стосовно яких є докази або причини для підозр щодо навмисних викидів нафтопродуктів або інших порушень Конвенції МАРПОЛ у водах, які перебувають під юрисдикцією держави-члена;

(c) судна, яким було відмовлено у доступі до портів держав-членів або які були об’єктами сповіщення або повідомлення, зробленого державою-членом згідно з додатком I-1 до Директиви Ради 95/21/ЄC від 19 червня 1995 року про контроль державою порту над судноплавством ( - 2);

(d) судна, які не повідомили про наявність або взагалі не мають страхового полісу чи фінансових гарантій відповідно до законодавства Співтовариства та міжнародних правил;

(e) судна, про які лоцмани або адміністрація порту сповістили, що вони мають очевидні відхилення, які можуть перешкодити безпечному судноплавству або створити загрозу для довкілля.

2. Берегові станції, які мають відповідну інформацію про судна, зазначені в параграфі 1, повинні передати її береговим станціям, яких це стосується, в інших державах-членах, розташованих вздовж запланованого курсу судна.

3. Держави-члени повинні забезпечити, щоб інформація, повідомлена їм згідно з параграфом 2, була передана адміністрації відповідного порту та/або іншому органу, призначеному державою-членом. В межах наявних можливостей комплектації штату, держави-члени повинні проводити огляди чи перевірки у своїх портах або за власною ініціативою, або на вимогу іншої держави-члена, без обмеження зобов’язань з контролю державою порту. Вони інформують всіх держав-членів, яких це стосується, про результати вжитих заходів.