1. Держава-член повинна гарантувати, що схеми забезпечують покриття не менше 20000 ЕКЮ на кожного інвестора стосовно вимог, зазначених у статті 2(2).
До 31 грудня 1999 року держави-члени, у яких після ухвалення цієї Директиви, покриття становитиме менше 20000 ЕКЮ, можуть залишити такий нижчий рівень покриття за умови, що воно становитиме не менше 15000 ЕКЮ. Така опція також доступна державам-членам, до яких застосовуються перехідні положення другого підпараграфа статті 7(1) Директиви 94/19/ЄС.
2. Держава-член може передбачити, що певних інвесторів буде виключено з покриття схеми або до них застосовуватиметься нижчий рівень покриття. Такі виключення наведені у переліку в додатку I.
3. Ця стаття не перешкоджає збереженню чи ухваленню положень, які передбачають для інвесторів вищий рівень або більш комплексний характер покриття.
4. Держава-член може обмежити покриття, передбачене у параграфі 1, або обмежити зазначений у параграфі 3 рівень покриття певною відсотковою часткою від вимоги інвестора. Однак, відсоткова частка покриття повинна дорівнювати чи перевищувати 90% вимоги, якщо сума, що належить до виплати за схемою, нижча 20000 ЕКЮ.