Запобігання
1. Держави-члени забезпечують, щоб, на додаток до заходів, вжитих відповідно до статті 9, здійснювались інші заходи запобігання утворенню відходів паковання та мінімізації впливу паковання на довкілля.
Такі інші превентивні заходи можуть складатися з національних програм, стимулів - через схеми розширеної відповідальності виробника - до мінімізації впливу паковання на довкілля або подібних інструментів, ухвалених, у відповідних випадках, за консультацій із суб’єктами господарювання, організаціями споживачів та екологічними організаціями, і розроблених, щоб поєднати та використати переваги численних ініціатив, що реалізуються в державах-членах стосовно запобігання утворенню відходів паковання.
Держави-члени використовують економічні інструменти та інші заходи, щоб стимулювати застосування ієрархії управління відходами, зокрема ті, що вказані у додатку IVa до Директиви 2008/98/ЄС, або інші відповідні інструменти та заходи.
1a. Держави-члени вживають заходів, щоб досягти стійкого скорочення споживання тонких пластикових пакетів для покупок на їхній території.
Такі заходи можуть включати застосування національних цільових показників скорочення, підтримання або впровадження економічних інструментів, а також маркетингові обмеження як відступ від статті 18, за умови, що ці обмеження є пропорційними і недискримінаційними.
Такі заходи можуть варіюватися залежно від впливу на довкілля тонких пластикових пакетів для покупок, коли їх відновлюють або видаляють, їхніх компостувальних властивостей, довговічності або їх конкретного передбачуваного використання.
Заходи, що їх вживають держави-члени, повинні включати одне або обидва з наведеного нижче:
(a) ухвалення інструментів, які гарантують, що річний рівень споживання не перевищуватиме 90 тонких пластикових пакетів для покупок на людину до 31 грудня 2019 року та 40 тонких пластикових пакетів для покупок на людину до 31 грудня 2025 року, або визначення еквівалентних цільових показників за масою. Надтонкі пластикові пакети для покупок можуть бути виключені з національних цілей щодо скорочення споживання;
(b) ухвалення інструментів, які гарантують, що до 31 грудня 2018 року, буде припинено безкоштовне надання тонких пластикових пакетів для покупок у пункті продажу товарів чи продуктів, крім випадків, коли будуть впроваджені рівнозначно дієві інструменти. Надтонкі пластикові пакети для покупок можуть бути виключені з таких заходів.
З 27 травня 2018 року держави-члени звітують про щорічне споживання тонких пластикових пакетів для покупок, коли вони надають Комісії дані про паковання та відходи паковання відповідно до статті 12.
До 27 травня 2016 року Комісія повинна ухвалити імплементаційний акт, що встановлює методологію розрахунку щорічного споживання тонких пластикових пакетів для покупок на людину та адаптує формати звітування, ухвалені згідно зі статтею 12(3). Такий імплементаційний акт ухвалюється згідно з регуляторною процедурою, зазначеною в статті 21(2).
1b. Без порушення статті 15, держави-члени можуть впроваджувати заходи, такі як економічні інструменти та національні цільові показники скорочення споживання, стосовно будь-яких видів пластикових пакетів для покупок, незалежно від товщини їх стінок.
1c. Комісія та держави-члени, принаймні протягом першого року, що настає після 27 листопада 2016 року, повинні активно заохочувати кампанії з інформування та підвищення обізнаності громадськості стосовно негативного впливу на довкілля надмірного споживання тонких пластикових пакетів для покупок.
2. Комісія сприяє запобіганню утворення відходів шляхом заохочення розробки відповідних європейських стандартів згідно зі статтею 10. Стандарти повинні бути спрямовані на мінімізацію впливу паковання на довкілля відповідно до статей 9 і 10.