Інформаційні системи та звітування
1. Держави-члени вживають необхідних заходів, щоб забезпечити створення баз даних про паковання та відходи паковання там, де вони ще не створені, на гармонізованій основі, з метою сприяння тому, щоб держави-члени та Комісія мали змогу здійснювати моніторинг реалізації цілей, встановлених у цій Директиві.
2. Бази даних, про які йдеться у параграфі 1, повинні включати дані на основі додатка III, і надавати, зокрема, інформацію про величину, характеристики та еволюцію потоків паковання та відходів паковання на рівні окремих держав-членів, у тому числі інформацію про токсичність чи небезпечність пакувальних матеріалів та компонентів, використовуваних для їх виготовлення.
3a. Держави-члени надсилають Комісії дані, що стосуються імплементації пунктів (a)-(i) статті 6(1), та дані щодо паковання багаторазового використання за кожний календарний рік.
Вони надсилають такі дані в електронному вигляді протягом 18 місяців після закінчення звітного року, за який зібрані дані. Дані надсилають у форматі, встановленому Комісією на основі додатка III відповідно до параграфа 3d цієї статті.
Перший звітний період, що стосується цільових показників, встановлених у пунктах (f)-(i) статті 6(1), та даних щодо паковання багаторазового використання, починається у перший повний календарний рік після ухвалення імплементаційного акта, який встановлює формат для звітування відповідно до параграфа 3d цієї статті, і повинен охоплювати дані за такий звітний період.
3b. Дані, що їх держави-члени надсилають відповідно до цієї статті, повинні супроводжуватися звітом про перевірку якості та звітом про заходи, вжиті згідно зі статтею 6a(3) і (8), включно з детальною інформацією про середні показники втрат, у відповідних випадках.
3c. Комісія виконує аналіз даних, надісланих відповідно до цієї статті, і опубліковує звіт про результати свого аналізу. Звіт повинен містити оцінку організації процесу збору даних, джерел даних та методології, використаної в державах-членах, а також повноти, достовірності, своєчасності та узгодженості таких даних. Оцінка може включати конкретні рекомендації щодо вдосконалення. Звіт складається після першого надсилання даних державами-членами, і після цього - кожні чотири роки.
3d. До 31 березня 2019 року Комісія ухвалює імплементаційні акти, що встановлюють формат для надсилання даних відповідно до параграфа 3a цієї статті. Для цілей звітування про імплементацію пунктів (a)-(e) статті 6(1) цієї Директиви, держави-члени використовують формат, встановлений у Рішенні Комісії 2005/270/ЄС ( - 6). Такі імплементаційні акти ухвалюються відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 21(2) цієї Директиви.
4. Держави-члени враховують особливі проблеми малих та середніх підприємств у зв’язку з наданням детальних даних.
6. Держави-члени вимагають, щоб усі задіяні суб’єкти господарювання надавали компетентним органам достовірні дані про їхній сектор, як того вимагає ця стаття.