Оцінювання ризиків державами-членами
1. Комісія уповноважена до 17 листопада 2023 року ухвалити делегований акт відповідно до статті 23 на доповнення цієї Директиви шляхом установлення неповного переліку основних послуг у секторах і підсекторах, визначених у додатку. Компетентні органи повинні використовувати такий перелік основних послуг для цілей оцінювання ризиків («оцінювання ризиків державою-членом») до 17 січня 2026 року, після того - за необхідності та принаймні один раз на чотири роки. Компетентні органи повинні використовувати оцінки ризиків держав-членів для цілей визначення критично важливих суб’єктів відповідно до статті 6 та надання допомоги таким критично важливим суб’єктам у вжитті заходів відповідно до статті 13.
Оцінки ризиків держав-членів повинні враховувати відповідні природні й антропогенні ризики, включно з тими, що мають міжсекторальний або транскордонний характер, нещасні випадки, стихійні лиха, надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я та гібридні загрози чи інші ворожі загрози, включно з терористичними нападами, як передбачено в Директиві Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/541 ( - 32).
2. Під час оцінювання ризиків держави-члени повинні враховувати принаймні таке:
(a) результати загального оцінювання ризиків, виконаного відповідно до статті 6(1) Рішення 1313/2013/ЄС;
(b) результати інших релевантних оцінювань ризиків, виконаних відповідно до вимог відповідних секторальних правових актів Союзу, включно з регламентами Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1938 ( - 33) та (ЄС) 2019/941 ( - 34) і директивами Європейського Парламенту і Ради 2007/60/ЄС ( - 35) та 2012/18/ЄС ( - 36);
(c) відповідні ризики, що виникають у зв’язку зі ступенем взаємозалежності секторів, визначених у додатку, зокрема у зв’язку зі ступенем їхньої залежності від суб’єктів, розташованих у межах інших держав-членів і третіх країн, а також зі впливом, який суттєве порушення роботи в одному секторі може мати на інші сектори, включно з будь-якими значними ризиками для громадян і внутрішнього ринку;
(d) будь-яка інформація про інциденти, про які сповіщено відповідно до статті 15.
Для цілей пункту (c) першого підпараграфа, держави-члени повинні співпрацювати з компетентними органами інших держав-членів і компетентними органами третіх країн, залежно від випадку.
3. Держави-члени повинні надавати доступ до відповідних елементів оцінок ризиків держав-членів, у відповідних випадках через свої єдині контактні пункти, критично важливим суб’єктам, яких вони визначили відповідно до статті 6. Держави-члени повинні забезпечити, щоб інформація, надана критично важливим підприємствам, допомагала їм у виконанні їхніх оцінювань ризиків відповідно до статті 12 та у вжитті заходів для забезпечення їхньої стійкості відповідно до статті 13.
4. Протягом трьох місяців із моменту виконання державою-членом оцінювання ризиків держава-член повинна надати Комісії відповідну інформацію про типи ризиків, виявлених за результатами оцінювання ризиків державою-членом, та про результати такого оцінювання ризиків з розподілом за секторами й підсекторами, визначеними в додатку.
5. Комісія повинна у співпраці з державами-членами розробити рекомендовану спільну форму звітності для цілей досягнення відповідності положенням параграфа 4.