Перевірки анкетних даних
1. Держави-члени визначають умови, за яких критично важливому суб’єкту дозволено, в належним чином обґрунтованих випадках та з урахуванням результатів оцінювання ризиків державами- членами, подавати запити про проведення перевірок анкетних даних стосовно осіб, які:
(a) виконують чутливі функції в критично важливих суб’єктах або на їхню користь, зокрема щодо забезпечення стійкості критично важливого суб’єкта;
(b) уповноважені мати прямий або віддалений доступ до його приміщень, інформаційних систем або систем контролю, зокрема у зв’язку із забезпеченням безпеки критичного важливого суб’єкта;
(c) є претендентами на посади, на які поширені критерії, визначені в пункті (a) або (b).
2. Запити, згадані в параграфі 1 цієї статті, оцінюють у межах розумного строку та опрацьовують відповідно до національного права та національних процедур і релевантного й застосовного права Союзу, включно з Регламентом (ЄС) 2016/679 і Директивою Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/680 ( - 37). Перевірки анкетних даних повинні бути пропорційними та суворо обмеженими до необхідного. Їх проводять виключно з метою оцінювання потенційного безпекового ризику для дотичного критично важливого суб’єкта.
3. Перевірка анкетних даних, згадана в параграфі 1, повинна досягати принаймні таких цілей:
(a) підтвердити ідентифікаційні дані особи, стосовно якої проводять таку перевірку анкетних даних;
(b) перевірити наявність судимостей у такої особи щодо правопорушень, які є релевантними для конкретної посади.
Під час проведення перевірок анкетних даних держави-члени використовують Європейську систему інформації про судимості згідно з процедурами, визначеними в Рамковому рішенні 2009/315/ЮВС та, у відповідних випадках, коли це застосовно, в Регламенті (ЄС) 2019/816, для отримання інформації з реєстрів судимостей, які ведуть інші держави-члени. Центральні органи, згадані у статті 3(1) Рамкового рішення 2009/315/ЮВС та в пункті (5) статті 3 Регламенту (ЄС) 2019/816, повинні відповідати на запити про надання такої інформації протягом 10 робочих днів із дати, коли такий запит було отримано, відповідно до статті 8(1) Рамкового рішення 2009/315/ЮВС.