Загальні умови для накладання адміністративних штрафів на основні та важливі суб’єкти
1. Держави-члени забезпечують, щоб адміністративні штрафи, накладені на основні та важливі суб’єкти відповідно до цієї статті за порушення цієї Директиви, були дієвими, пропорційними і стримувальними, з урахуванням обставин кожного окремого випадку.
2. Адміністративні штрафи накладають додатково до будь-якого із заходів, зазначених у пунктах (a)-(h) статті 32(4), статті 32(5) та пунктах (a)-(g) статті 33(4).
3. Під час вирішення, чи накладати адміністративний штраф, і визначення його розміру в кожному окремому випадку необхідно звертати належну увагу щонайменше на елементи, передбачені статтею 32(7).
4. Держави-члени забезпечують, щоб основні суб'єкти, у разі порушення вимог статті 21 або 23 відповідно до параграфів 2 і 3 цієї статті, підлягали стягненню адміністративних штрафів, верхня межа яких становить щонайменше 10000000 євро або щонайменше 2 % загального річного світового обороту суб’єкта господарювання, якому належить цей основний суб’єкт, залежно від того, яка сума більша.
5. Держави-члени забезпечують, щоб важливі суб'єкти, у разі порушення вимог статті 21 або 23 відповідно до параграфів 2 і 3 цієї статті, підлягали стягненню адміністративних штрафів, верхня межа яких становить щонайменше 7000000 євро або щонайменше 1,4 % загального річного світового обороту суб’єкта господарювання, якому належить цей важливий суб’єкт, залежно від того, яка сума більша.
6. Держави-члени можуть передбачити повноваження накладати періодичні штрафні платежі, щоб спонукати основний або важливий суб’єкт припинити порушення цієї Директиви, згідно з попереднім рішенням компетентного органу.
7. Без обмеження повноважень компетентних органів відповідно до статей 32 і 33, кожна держава-член може встановлювати правила щодо того, чи можна та якою мірою можна накладати адміністративні штрафи на суб’єкти публічного адміністрування.
8. Якщо правова система держави-члена не передбачає адміністративних штрафів, така держава-член забезпечує застосування цієї статті в такий спосіб, щоб штраф ініціював компетентний орган і накладали компетентні національні суди чи трибунали, водночас забезпечуючи, щоб такі засоби правового захисту були дієвими та мали дію, аналогічну до адміністративних штрафів, накладених компетентними органами. У будь-якому разі накладені штрафи повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними. Держава-член сповіщає Комісію про положення законів, які вона ухвалює відповідно до цього параграфа, до 17 жовтня 2024 року та без затримки про будь-які подальші зміни і доповнення, що на них впливають.