Плани приймання відходів та поводження з відходами
1. Держави-члени забезпечують розроблення належного плану приймання відходів та поводження з відходами і виконання такого плану для кожного порту за результатами регулярних консультацій із відповідними сторонами, зокрема, користувачами портів або їхніми представниками та, залежно від випадку, місцевими компетентними органами, операторами портових приймальних споруд, організаціями, відповідальними за реалізацію розширеної відповідальності виробників, а також із представниками громадянського суспільства. Такі консультації необхідно проводити на початковому етапі складання плану приймання відходів та поводження з відходами та після ухвалення такого плану, зокрема, у разі внесення істотних змін щодо вимог, згаданих у статтях 4, 6 і 7.
Детальні вимоги до розроблення плану приймання відходів та поводження з відходами визначено в додатку 1.
2. Держави-члени забезпечують, щоб наведена нижче інформація з плану приймання відходів та поводження з відходами щодо наявності відповідних (достатніх) портових приймальних споруд та структури витрат у зрозумілій формі надавалася операторам суден, оприлюднювалася для широкої громадськості та була легкодоступною, надавалася офіційною мовою держави-члена, на території якої розташований відповідний порт, та, за доцільності, мовою широкого міжнародного вжитку:
(a) розташування портових приймальних споруд на кожному причалі та, за доцільності, робочі години;
(b) перелік суднових відходів, що їх зазвичай приймає порт;
(c) перелік контактних пунктів, операторів портових приймальних споруд та пропонованих послуг;
(d) опис процедур здавання відходів;
(e) опис системи відшкодування витрат, зокрема схем управління відходами та їх фінансування, як зазначено в додатку 4, у відповідних випадках.
Інформація, зазначена в першому підпараграфі цього параграфа, також надається в електронній формі та постійно оновлюється у відповідній частині системи інформування, моніторингу та правозастосування, зазначеній у статті 13.
3. Якщо вимагається з причин ефективності, розроблення планів приймання відходів та поводження з відходами може здійснюватися спільно двома чи більше сусідніми портами в межах одного географічного регіону з належним залученням кожного порту за передумови, що для кожного порту визначено потребу в портових приймальних спорудах та їхню доступність.
4. Держави-члени повинні виконати оцінювання та затвердити план приймання відходів і поводження з відходами, а також забезпечити його перегляд і повторне затвердження принаймні кожні п’ять років або в разі виникнення істотних змін у роботі порту. Такі зміни можуть включати структурні зміни руху морського транспорту в напрямку порту, створення нової інфраструктури, зміни в попиті та надання нових портових приймальних споруд, а також запровадження нових бортових систем оброблення відходів.
Держави-члени повинні здійснювати моніторинг виконання плану приймання відходів та поводження з відходами в порту. Якщо протягом п’ятирічного періоду, зазначеного в першому підпараграфі, істотних змін не сталося, процес повторного затвердження може зводитися до перевірки і підтвердження наявних планів.
5. Малі некомерційні порти, які обслуговують невелику або незначну кількість виключно прогулянкових суден, можуть бути звільнені від вимог параграфів 1-4, якщо їхні портові приймальні споруди інтегровані до системи поводження з відходами, якою керує або володіє відповідний муніципалітет, а держави-члени, на території яких розташовані такі порти, забезпечують, що інформація стосовно системи управління відходами доступна для користувачів таких портів.
Держави-члени, на території яких розташовані такі порти, в електронній формі повідомляють назву та розташування таких портів до відповідної частини системи інформування, моніторингу та правозастосування, зазначеної у статті 13.
Секція 3
Здавання суднових відходів