Подвійне право вимоги
1. Держави-члени повинні встановити правила, які надають інвесторам в облігації з покриттям та контрагентам за деривативними контрактами, які відповідають статті 11, такі права вимоги:
(a) право вимоги до кредитної установи, що випускає облігації з покриттям;
(b) у випадку неплатоспроможності або врегулювання кредитної установи, що випускає облігації з покриттям, - переважне право вимоги стосовно основної суми боргу та будь-яких нарахованих і майбутніх процентів за активами покриття;
(c) у випадку неплатоспроможності кредитної установи, що випускає облігації з покриттям, і неможливості задоволення переважного права вимоги, як зазначено в пункті (b), у повному обсязі - право вимоги стосовно майнової маси такої кредитної установи, що має рівний пріоритет з вимогами звичайних не забезпечених кредиторів, визначених згідно з національним правом, яке регулює черговість задоволення вимог у рамках звичайного провадження щодо неплатоспроможності.
2. Права вимоги, зазначені в параграфі 1, обмежуються повною сумою платіжних зобов’язань за облігаціями з покриттям.
3. Для цілей пункту (c) параграфа 1 цієї статті у випадку неплатоспроможності спеціалізованої іпотечної кредитної установи держави-члени можуть встановити правила, що надають інвесторам в облігації з покриттям та контрагентам за деривативними контрактами, які відповідають статті 11, право вимоги, що має вищий пріоритет порівняно з вимогами звичайних незабезпечених кредиторів такої спеціалізованої іпотечної кредитної установи, визначених згідно з національним законодавством, яке регулює черговість задоволення вимог кредиторів у рамках звичайного провадження щодо неплатоспроможності, але нижчий пріоритет порівняно з будь-якими іншими привілейованими кредиторами.