Адміністративні санкції та інші адміністративні заходи
1. Без обмеження права держав-членів передбачати кримінальні санкції, держави-члени повинні встановити правила, якими встановлюються належні адміністративні санкції та інші адміністративні заходи, які застосовуються принаймні в таких випадках:
(a) кредитна установа отримала дозвіл для програми облігацій з покриттям на основі неправдивих заяв або інших незаконних засобів;
(b) кредитна установа більше не виконує умови, на яких був наданий дозвіл для програми облігацій з покриттям;
(c) кредитна установа випускає облігації з покриттям без отримання дозволу згідно з положеннями національного права, які транспонують статтю 19;
(d) кредитна установа, що випускає облігації з покриттям, не виконує вимоги, визначені в положеннях національного права, які транспонують статтю 4;
(e) кредитна установа випускає облігації з покриттям, що не відповідають вимогам, визначеним у положеннях національного права, які транспонують статтю 5;
(f) кредитна установа випускає облігації з покриттям, які не забезпечені згідно з положеннями національного права, що транспонують статтю 6;
(g) кредитна установа випускає облігації з покриттям, які забезпечені активами, розташованими за межами Союзу, на порушення вимог, встановлених у положеннях національного права, які транспонують статтю 7;
(h) кредитна установа забезпечує облігації з покриттям у рамках внутрішньогрупової структури об’єднаних облігацій з покриттям на порушення вимог, встановлених у положеннях національного права, які транспонують статтю 8;
(i) кредитна установа, що випускає облігації з покриттям, не виконує вимоги щодо спільного фінансування, встановлені в положеннях національного права, які транспонують статтю 9;
(j) кредитна установа, що випускає облігації з покриттям, не виконує вимоги щодо структури пулу покриття, встановлені в положеннях національного права, які транспонують статтю 10;
(k) кредитна установа, що випускає облігації з покриттям, не виконує вимоги щодо деривативних контрактів в пулі покриття, встановлені в положеннях національного права, які транспонують статтю 11;
(l) кредитна установа, що випускає облігації з покриттям, не виконує вимоги щодо відокремлення активів покриття згідно з положеннями національного права, які транспонують статтю 12;
(m) кредитна установа, що випускає облігації з покриттям, не повідомляє інформацію або надає неповну чи недостовірну інформацію на порушення положень національного права, які транспонують статтю 14;
(n) кредитна установа, що випускає облігації з покриттям, повторно або постійно не підтримує буферні запаси ліквідності пулу покриття на порушення положень національного права, які транспонують статтю 16;
(o) кредитна установа, що випускає облігації з покриттям зі структурами з можливістю продовження строку погашення, не виконує умови щодо структур із можливістю продовження строку погашення, встановлені в положеннях національного права, які транспонують статтю 17;
(p) кредитна установа, що випускає облігації з покриттям, не повідомляє інформацію або надає неповну чи недостовірну інформацію про свої зобов’язання на порушення положень національного права, які транспонують статтю 21(2).
Держави-члени можуть вирішити не передбачати адміністративні санкції або інші адміністративні заходи за порушення, які підпадають під кримінальні санкції в їхньому національному праві. У таких випадках держави-члени повинні повідомити Комісії відповідні норми кримінального права.
2. Санкції та заходи, зазначені в параграфі 1, повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними та повинні включати принаймні:
(a) відкликання дозволу для програми облігацій з покриттям;
(b) публічну заяву, у якій зазначаються відповідальна фізична або юридична особа та характер порушення згідно зі статтею 24;
(c) наказ, що зобов’язує фізичну або юридичну особу припинити відповідну поведінку та утримуватися від повторення такої поведінки;
(d) адміністративні штрафні санкції.
3. Держави-члени також повинні забезпечити ефективне виконання санкцій і заходів, зазначених у параграфі 1.
4. Держави-члени повинні забезпечити, щоб при визначенні типу адміністративних санкцій або інших адміністративних заходів і розміру адміністративних штрафних санкцій, компетентні органи, призначені відповідно до статті 18(2), враховували всі зазначені нижче обставини, якщо це доцільно:
(a) тяжкість і тривалість порушення;
(b) ступінь відповідальності фізичної або юридичної особи, відповідальної за порушення;
(c) фінансову стійкість фізичної або юридичної особи, відповідальної за порушення, у тому числі за розміром загального обороту юридичної особи або розміром річного доходу фізичної особи;
(d) значущість прибутків, які отримала фізична або юридична особа, відповідальна за порушення, або втрат, яких вона уникнула, тією мірою, якою такі прибутки або втрати можна визначити;
(e) втрати третіх осіб, спричинені порушенням, тією мірою, якою такі втрати можна визначити;
(f) рівень співпраці фізичної або юридичної особи, відповідальної за порушення, з компетентними органами, призначеними відповідно до статті 18(2);
(g) будь-які попередні порушення фізичної або юридичної особи, відповідальної за порушення;
(h) будь-які фактичні або потенційні системні наслідки порушення.
5. Якщо положення, зазначені в параграфі 1, застосовуються до юридичних осіб, держави-члени також повинні забезпечити, щоб компетентні органи, призначені відповідно статті 18(2), застосовували адміністративні санкції та інші адміністративні заходи, визначені в параграфі 2 цієї статті, з урахуванням умов, встановлених у національному праві, до членів органу управління та інших фізичних осіб, які відповідно до національного права несуть відповідальність за порушення.
6. Держави-члени повинні забезпечити, щоб, перш ніж ухвалити будь-яке рішення про застосування адміністративних санкцій або інших адміністративних заходів, як визначено в параграфі 2, компетентні органи, призначені відповідно до статті 18(2), надали можливість відповідній фізичній або юридичній особі бути вислуханою. Винятки з права бути вислуханим можуть застосовуватися при ухваленні відповідних інших адміністративних заходів, якщо необхідно вжити невідкладних заходів для запобігання значним втратам третіх осіб або завданню значної шкоди фінансовій системі. У таких випадках відповідній особі повинна бути надана можливість бути вислуханою, як тільки це стане можливо після ухвалення рішення про застосування адміністративного заходу, і, за необхідності, такий захід повинен бути переглянутий.
7. Держави-члени повинні забезпечити, щоб будь-яке рішення про застосування адміністративних санкцій або інших адміністративних заходів, як визначено в параграфі 2, було належним чином обґрунтоване і підлягало оскарженню.