Вимога щодо буферного запасу ліквідності пулу покриття
1. Держави-члени повинні забезпечити захист інвесторів, вимагаючи, щоб пул покриття в будь-який момент часу включав буферний запас ліквідності, що складається з доступних ліквідних активів, для покриття чистого відтоку ліквідності в рамках програми облігацій з покриттям.
2. Буферний запас ліквідності пулу покриття повинен покривати максимальний сукупний чистий відтік ліквідності протягом наступних 180 днів.
3. Держави-члени повинні забезпечити, щоб буферний запас ліквідності пулу покриття, зазначений у параграфі 1 цієї статті, складався з таких типів активів, відокремлених згідно зі статтею 12 цієї Директиви:
(a) активи, кваліфіковані як активи рівня 1, рівня 2A або рівня 2B згідно із застосовним делегованим регламентом, ухваленим відповідно до статті 460 Регламенту (ЄС) № 575/2013, які оцінені згідно з таким делегованим регламентом і які не випущені самою кредитною установою, що випускає облігації з покриттям, її материнською компанією, іншою ніж установа публічного сектора, що не є кредитною установою, її дочірньою компанією або іншою дочірньою компанією її материнської компанії чи суб’єктом спеціального призначення для цілей сек’юритизації, з яким кредитна установа має тісні зв’язки;
(b) короткострокові експозиції кредитних установ, які відповідають рівню кредитної якості 1 або 2, або короткострокові депозити у кредитних установах, що відповідають рівню кредитної якості 1, 2 або 3, згідно з пунктом (c) статті 129(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013.
Держави-члени можуть обмежити типи ліквідних активів, які використовуються для цілей пунктів (a) і (b) першого підпараграфа.
Держави-члени повинні забезпечити, щоб незабезпечені вимоги за експозиціями, що вважаються такими, що перебувають у стані дефолту згідно зі статтею 178 Регламенту (ЄС) № 575/2013, не могли входити до буферного запасу ліквідності пулу покриття.
4. Якщо кредитні установи, що випускають облігації з покриттям, підпадають під дію вимог до ліквідності, визначених в інших правових актах Союзу, що призводить до дублювання буферного запасу пулу ліквідності, держави-члени можуть вирішити не застосовувати положення національного права, які транспонують параграфи 1, 2 і 3, протягом періоду, передбаченого у відповідних правових актах Союзу. Держави-члени можуть використати зазначену можливістю тільки до дати застосування змін до таких правових актів Союзу з метою усунення дублювання і повинні повідомити Комісії та ЕВА, якщо вони використовують таку можливість.
5. Держави-члени можуть дозволити, щоб розрахунок основної суми структур із можливістю продовження строку погашення здійснювався на основі кінцевої дати погашення згідно з договірними умовами за облігацією з покриттям.
6. Держави-члени можуть передбачити, що параграф 1 не застосовується до облігацій з покриттям, які підпадають під дію вимог щодо узгодженого фінансування.