1. Незважаючи на статтю 57а(1) і (3) та без обмеження статті 34(2), держави-члени можуть дозволяти обмін інформацією між компетентними органами у тій самій державі-члені або в різних державах-членах, між компетентними органами та органами, на які покладено нагляд за установами фінансового сектору та фізичними або юридичними особами, що здійснюють свою професійну діяльність відповідно до пункту (3) статті 2(1), та органами, на яких законом покладена відповідальність за нагляд за фінансовими ринками, при здійсненні ними відповідних наглядових функцій.
На отриману інформацію в будь-якому випадку поширюються вимоги збереження професійної таємниці, принаймні еквівалентні вимогам, зазначеним у статті 57a(1).
2. Незважаючи на статтю 57а(1) і (3), держави-члени можуть на підставі положень національного права дозволити розкриття повної інформації іншим національним органам, які за законом відповідають за нагляд за фінансовими ринками або на які покладено обов’язки в сфері боротьби з відмиванням грошей, пов’язаними предикатними злочинами або фінансуванням тероризму чи розслідування таких злочинів.
Однак конфіденційна інформація, обмін якою здійснюється відповідно до цього параграфа, повинна використовуватися лише з метою виконання юридичних завдань відповідних органів. На осіб, що мають доступ до такої інформації, поширюються вимоги збереження професійної таємниці, принаймні еквівалентні вимогам, зазначеним у статті 57a(1).
3. Держави-члени можуть дозволити розкриття певної інформації стосовно нагляду за кредитними установами з метою дотримання цієї Директиви слідчим комітетам парламентів, рахунковим палатам та іншим установам, відповідальним за розслідування, в їхніх державах-членах, за таких умов:
(a) установи мають чітко окреслені повноваження відповідно до національного права щодо розслідування або перевірки діяльності органів, відповідальних за нагляд за зазначеними кредитними установами або за законами про такий нагляд;
(b) інформація є абсолютно необхідною для виконання повноважень, зазначених у пункті (a);
(c) на осіб, що мають доступ до інформації, поширюються передбачені національним правом вимоги збереження професійної таємниці, принаймні еквівалентні вимогам, зазначеним у статті 57a(1);
(d) якщо інформація має джерело в іншій державі-члені, вона не повинна розкриватися без попередньої згоди компетентних органів, які розкрили її, і розкриття повинне здійснюватися лише з цілями, щодо яких органи надали згоду.
( *9 ) Регламент Ради (ЄС) № 1024/2013 від 15 жовтня 2013 року про доручення Європейському Центральному Банку виконання певних завдань щодо політик пруденційного нагляду за кредитними установами (ОВ L 287, 29.10.2013, с. 63).»
( *10 ) Директива Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС від 26 червня 2013 року про доступ до діяльності кредитних установ і пруденційний нагляд за кредитними установами та інвестиційними фірмами, внесення змін до Директиви 2002/87/ЄС і скасування директив 2006/48/ЄС та 2006/49/ЄС (OВ L 176, 27.06.2013, с. 338).»;
(38) статтю 58(2) доповнити підпараграфом такого змісту:
«Держави-члени повинні забезпечити виявлення компетентними органами порушень, щодо яких застосовуються кримінальні санкції, та своєчасно інформувати про це правоохоронні органи.»
(39) До статті 61 внести такі зміни:
(a) параграф 1 викласти у такій редакції:
«1. Держави-члени повинні забезпечити створення компетентними органами, а також, у відповідних випадках, саморегульованими органами, ефективних і надійних механізмів для сприяння надання компетентним органам, а також, у відповідних випадках, саморегульованим органам, інформації стосовно потенційних або наявних порушень національного права, що транспонує цю Директиву.
З цією метою, вони повинні створити один або більше безпечних каналів комунікації для осіб для здійснення повідомлень, зазначених у першому підпараграфі. Такі канали повинні забезпечити, щоб особи, які надають інформацію, були відомі лише компетентним органам й, у відповідних випадках, саморегульованим органам.»;
(b) параграф 3 доповнити підпараграфами такого змісту:
«Держави-члени повинні забезпечити юридичний захист осіб, включаючи працівників і представників зобов’язаної особи, що надають внутрішнє повідомлення або повідомлення органу фінансової розвідки про підозру відмивання грошей або фінансування тероризму, від загроз, помсти або ворожих дій, зокрема, від несприятливих або дискримінаційних дій на робочому місці.
Держави-члени повинні забезпечити, щоб особи, які знаходяться під небезпекою загроз, ворожих дій, або несприятливих або дискримінаційних дій на робочому місці через внутрішнє повідомлення або повідомлення органу фінансової розвідки про підозру відмивання грошей або фінансування тероризму, мали право безпечним чином подати скаргу до відповідних компетентних органів. Без обмеження конфіденційності інформації, зібраної органами фінансової розвідки, держави-члени повинні також забезпечити, щоб зазначені особи мали право на ефективний засіб захисту їхніх прав, передбачених цим параграфом.»;
(40) додати таку статтю:
« Стаття 64a
1. Комісії надає допомогу Комітет з питань запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму («комітет»), зазначений у статті 23 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2015/847 ( *11 ). Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011 ( *12 ).
2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.
( *11 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/847 від 20 травня 2015 року про інформацію, що супроводжує грошові перекази, та про скасування Регламенту (ЄС) № 1781/2006 (ОВ L 141, 05.06.2015, с. 1).»
( *12 ) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 від 16 лютого 2011 року про встановлення правил і загальних принципів стосовно механізмів контролю державами-членами здійснення Комісією виконавчих повноважень (ОВ L 55, 28.02.2011, с. 13).»;
(41) Статтю 65 викласти у такій редакції:
« Стаття 65
1. До 11 січня 2022 року і кожні три роки після цього Комісія повинна складати звіт про імплементацію цієї Директиви та подавати його до Європейського Парламенту та Ради.
Такий звіт повинен включати, зокрема:
(a) дані щодо прийнятих конкретних заходів і механізмів, створених на рівні Союзу та держав-членів для запобігання та вирішення проблем, що виникають, і нових подій, що становлять загрозу фінансовій системі Союзу;
(b) подальші заходи, вжиті на рівні Союзу та держав-членів на основі повідомлених їм проблем, в тому числі скарг, пов’язаних із національним правом, що перешкоджає здійсненню наглядових і слідчих повноважень компетентних і саморегульованих органів;
(c) дані про наявність відповідної інформації для компетентних органів і органів фінансової розвідки держав-членів для запобігання застосуванню фінансової систем для цілей відмивання грошей і боротьби з тероризмом;
(d) дані про міжнародну співпрацю та обмін даними між компетентними органами та органами фінансової розвідки;
(e) дані про необхідні дії Комісії для перевірки вжиття державами-членами заходів відповідно до цієї Директиви, оцінювання проблем, що виникають, та змін у державах-членах;
(f) аналіз доцільності конкретних заходів і механізмів на рівні Союзу і держав-членів щодо можливостей збору та доступу до корисної інформації про бенефіціарних власників корпоративних та інших юридичних осіб, створених за межами Союзу, та пропорційності заходів, зазначених у пункті (b) статті 20;
(g) оцінку дотримання фундаментальних прав і принципів, визнаних Хартією фундаментальних прав Європейського Союзу.
Перший звіт, який повинен бути опублікований до 11 січня 2022 року, повинен супроводжуватися, за необхідності, відповідними законодавчими пропозиціями, включаючи, у відповідних випадках, щодо віртуальних валют, повноважень щодо створення та ведення центральної бази даних для реєстрації користувачів і адрес електронних гаманців, доступних органам фінансової розвідки, а також формами самостійного представлення декларацій користувачами віртуальних валют, і вдосконалення співпраці між Офісами з повернення активів держав-членів і застосування на основі ризику заходів, зазначених у пункті (b) статті 20.
2. До 1 червня 2019 року Комісія повинна оцінити рамки співпраці органів фінансової розвідки з третіми країнами і можливості для вдосконалення співпраці між органами фінансової розвідки у Союзі, включаючи можливість створення механізму координації і підтримки.
3. Комісія повинна за потреби надавати Європейському Парламенту і Раді звіт для оцінювання необхідності й пропорційності зниження відсотка щодо визначення бенефіціарних власників юридичних осіб у світлі будь-якої рекомендації, наданої в цьому контексті міжнародними організаціями і суб’єктами нормотворчості з компетенцією в сфері запобігання відмиванню грошей і боротьби з фінансуванням тероризму, після здійснення нової оцінки, і за потреби подати законодавчу пропозицію.
(42) у статті 67 параграф 1 викласти у такій редакції:
«1. Держави-члени ухвалюють закони, підзаконні акти та адміністративні положення, необхідні для виконання цієї Директиви, до 26 червня 2017 року.
Держави-члени повинні застосовувати статтю 12(3) станом на 10 липня 2020 року.
Держави-члени повинні створити реєстри, зазначені у статті 30, до 10 січня 2020 року, реєстри, зазначені у статті 31, до 10 березня 2020 року, і центральні автоматизовані механізми, зазначені у статті 32а, до 10 вересня 2020 року.
Комісія повинна забезпечити взаємозв’язок реєстрів, зазначених у статтях 30 і 31 у взаємодії з державами-членами до 10 березня 2021 року.
Держави-члени повинні своєчасно повідомити Комісії текст заходів, зазначених у цьому параграфі.
Якщо держави-члени ухвалюють ці заходи, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційної публікації. Методи здійснення такого покликання визначають держави-члени.»;
(43) у додатку II, пункті (3), вступну частину викласти у такій редакції:
«(3) Географічні фактори ризику - реєстрація, заснування, місце проживання в:»;
(44) До додатка III внести такі зміни:
(a) пункт (1) доповнити пунктом такого змісту:
«(g)клієнт є громадянином третьої країни, який подає заявку на отримання права на проживання або громадянства у державі-члені в обмін на переміщення капіталу, придбання власності чи державних облігацій або інвестиції в корпоративних осіб у зазначеній державі-члені.»;
(b) до пункту (2) внести такі зміни:
(i) пункт (c) викласти у такій редакції:
«(c)дистанційні ділові відносини або транзакції без певних гарантій, таких як засоби електронної ідентифікації, відповідні довірчі послуги, що визначені в Регламенті (ЄС) № 910/2014, або будь-який інший безпечний, дистанційний або електронний процес ідентифікації, регульований, визнаний або прийнятий відповідними національними органами;»;
(ii) додати такий пункт:
«(f) транзакції, пов’язані з нафтою, зброєю, дорогоцінними металами, тютюновими виробами, культурними предметами та іншими предметами, які мають археологічне, історичне, культурне та релігійне значення або рідкісну наукову цінність, а також слоновою кісткою та захищеними видами тварин.».