Вимога щодо дистанційного зчитування показів
1. Для цілей статей 9a і 9b лічильники та розподілювачі спожитого тепла, встановлені після 25 жовтня 2020 року, повинні мати пристрої для дистанційного зчитування показів. Умови щодо технічної здійсненності та результативності за витратами, визначені в статті 9b(1), продовжують застосовуватися.
2. Лічильники та розподілювачі спожитого тепла, які не мають можливості дистанційного зчитування показів, але вже були встановлені, повинні отримати таку можливість або бути заміненими пристроями з можливістю дистанційного зчитування до 01 січня 2027 року, окрім випадків, коли відповідна держава-член доведе, що це не буде результативним за витратами.»;
(7) До статті 10 внести такі зміни:
(a) назву викласти в такій редакції:
« Інформація для виставлення рахунків за газ та електроенергію »;
(b) у параграфі 1 перший підпараграф викласти в такій редакції:
1. Якщо кінцеві споживачі не мають інтелектуальних лічильників, як зазначено в директивах 2009/72/ЄС і 2009/73/ЄС, держави-члени до 31 грудня 2014 року повинні забезпечити надійність, точність і ґрунтування на фактичному споживанні згідно з пунктом 1.1 додатка VII інформації для виставлення рахунків за газ та електроенергію, коли це є технічно можливим і економічно виправданим.»;
(8) доповнити статтею такого змісту:
« Стаття 10a
Інформація про споживання опалення, охолодження та побутового гарячого водопостачання та стосовно виставлених рахунків за них
1. Якщо встановлені лічильники або розподілювачі спожитого тепла, держави-члени забезпечують, щоб інформація для виставлення рахунків та про споживання була надійною, точною та ґрунтувалася на фактичному споживанні чи показів розподілювача спожитого тепла відповідно до пунктів 1 і 2 додатка VIIa для всіх кінцевих користувачів, а саме фізичних або юридичних осіб, які закуповують опалення, охолодження чи побутову гарячу воду для власного кінцевого використання, або фізичних чи юридичних осіб, які займають окрему будівлю чи приміщення у багатоквартирній або багатоцільовій будівлі, до якої опалення, охолодження чи побутова гаряча вода постачаються з централізованого джерела, та які не мають прямого чи індивідуального договору з постачальником енергії.
Це зобов'язання може виконуватися за допомогою системи регулярного самостійного зняття показів лічильників кінцевим споживачем або кінцевим користувачем, через яку він повідомляє показники своїх лічильників, якщо держави-члени передбачать таке, крім випадків обліку споживання на нижчих ступенях розподілу за допомогою розподілювачів спожитого тепла на підставі статті 9b. Лише у разі, якщо кінцевий споживач або кінцевий користувач не надав показів лічильника за відповідний розрахунковий період, рахунки виставляються на основі розрахункового споживання або фіксованого тарифу.
2. Держави-члени повинні:
(a) вимагати, щоб, у разі наявності інформації для виставлення рахунків за енергію та про споживання за попередні періоди або показів розподілювача спожитого тепла кінцевих користувачів, така інформація, на вимогу кінцевого користувача, надавалася надавачу енергетичних послуг, визначеному кінцевим користувачем;
(b) забезпечувати кінцевим споживачам можливість електронного надання інформації для виставлення рахунків і самих рахунків;
(c) забезпечувати, щоб усім кінцевим користувачам разом із рахунками надавалася чітка та зрозуміла інформація відповідно до пункту 3 додатка VIIa; та
(d) сприяти кібербезпеці та забезпечувати приватність і захист даних кінцевих користувачів відповідно до застосовного права Союзу.
Держави-члени можуть передбачити, що, на вимогу кінцевого споживача, надання інформації для виставлення рахунків не вважається вимогою оплати. У таких випадках держави-члени забезпечують, щоб пропонувалися гнучкі механізми для фактичних платежів.
3. Держави-члени повинні вирішити, хто відповідає за надання інформації, зазначеної у параграфах 1 і 2, кінцевим користувачам у разі відсутності прямого чи окремого договору з постачальником енергії.»;
(9) Статтю 11 викласти в такій редакції:
« Стаття 11
Вартість доступу до інформації про облік та інформації для виставлення рахунків за газ та електроенергію
Держави-члени забезпечують безкоштовне отримання кінцевими споживачами всіх своїх рахунків та інформації для виставлення рахунків за спожиту енергію, а також належного та безкоштовного доступу до даних про своє споживання.»;
(10) доповнити статтею такого змісту:
« Стаття 11a
Вартість доступу до інформації про облік, інформації для виставлення рахунків та інформації про споживання за опалення, охолодження та побутове гаряче водопостачання
1. Держави-члени забезпечують безкоштовне отримання кінцевими користувачами всіх своїх рахунків та інформації для виставлення рахунків за спожиту енергію, а також належного та безкоштовного доступу до даних про своє споживання.
2. Незважаючи на положення параграфа 1 цієї статті, розподіл витрат на інформацію для виставлення рахунків за індивідуальне споживання опалення, охолодження та побутової гарячої води у багатоквартирних і багатоцільових будівлях згідно зі статтею 9b здійснюється на некомерційних засадах. Витрати, виниклі в результаті доручення цієї задачі третій стороні, такій як надавачу послуг або місцевому постачальнику енергії, що охоплюють вимірювання, розподіл та облік фактичного індивідуального споживання у таких будівлях, можуть бути перекладені на кінцевих користувачів тільки за умови, що такі витрати є обґрунтованими.
3. Щоб забезпечити обґрунтованість витрат на послуги з обліку на нижчих ступенях розподілу, як зазначено у параграфі 2, держави-члени можуть стимулювати конкуренцію в зазначеному секторі послуг шляхом вжиття належних заходів, таких як рекомендування або сприяння іншим чином використанню тендерних процедур та/або взаємодійних пристроїв і систем, що полегшують зміну надавачів послуг.»;
(11) статтю 15 доповнити параграфом такого змісту:
«2a. До 31 грудня 2020 року Комісія після консультацій із відповідними стейкхолдерами повинна підготувати спільну методологію задля заохочення операторів мереж до скорочення втрат, впровадження програми інвестування у результативну за витратами та енергоефективну інфраструктуру і належного врахування енергоефективності та гнучкості енергосистеми.»;
(12) текст статті 20 доповнити такими параграфами:
«3a. Для залучення приватного фінансування у заходи з підвищення енергоефективності та енергомодернізації відповідно до Директиви 2010/31/ЄС, Комісія підтримує діалог як з публічними, так і з приватними фінансовими установами, щоб визначати можливі дії, яких вона може вживати.
3b. Дії, зазначені у параграфі 3 а, включають таке:
(a) залучення капітальних інвестицій в енергоефективність шляхом врахування ширшого впливу заощадження енергії для управління фінансовими ризиками;
(b) забезпечення кращих енергетичних і фінансових показників шляхом:
(i) подальшого вивчення, як інвестиції в енергоефективність підвищують цінність базисних активів;
(ii) підтвердних досліджень для оцінювання монетизації неенергетичних вигід від інвестицій в енергоефективність.
3c. Для цілей залучення приватного фінансування в заходи з підвищення енергоефективності та енергомодернізації, держави-члени повинні при імплементації цієї Директиви:
(a) шукати способи кращого використання енергетичних аудитів на підставі статті 8 для впливу на вироблення й ухвалення рішень;
(b) оптимально використати можливості та засоби, пропоновані в рамках ініціативи розумного фінансування для розумних будівель.
3d. До 1 січня 2020 року Комісія повинна надати державам-членам настанови щодо того, як розблокувати приватне інвестування.»;
(13) у статті 22 параграф 2 викласти в такій редакції:
«2. Комісія уповноважена ухвалювати згідно зі статтею 23 делеговані акти для внесення змін до цієї Директиви шляхом адаптації до технічного прогресу значень, методів розрахунку, стандартного коефіцієнта первинної енергії та вимог додатків I-V, VII-X, XII.»;
(14) До статті 23 внести такі зміни:
(a) параграф 2 викласти в такій редакції:
«2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 22, надано Комісії на п'ятирічний період, починаючи з 24 грудня 2018 року. Комісія складає звіт про виконання делегованих повноважень не пізніше ніж за дев'ять місяців до закінчення такого п'ятирічного періоду. Делеговані повноваження автоматично подовжують на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду.»;
(b) доповнити параграфом такого змісту:
«3a. Перед ухваленням делегованого акта Комісія проводить консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом, відповідно до принципів, установлених у Міжінституційній угоді від 13 квітня 2016 року про краще законотворення (* - 2 ).
( *2 ) ОВ L 123, 12.05.2016, с. 1. »;
(15) до статті 24 внести такі зміни:
(a) доповнити параграфом такого змісту:
«4а. У контексті звіту про стан Енергетичного Союзу Комісія повинна звітувати про функціонування ринку вуглецю відповідно до статті 35(1) і пункту (c) статті 35(2) Регламенту (ЄС) 2018/1999 з урахуванням наслідків імплементації цієї Директиви.»;
(b) доповнити параграфами такого змісту:
«12. До 31 грудня 2019 року Комісія повинна оцінити дієвість імплементації визначення малих і середніх підприємств для цілей статті 8(4) і подати звіт Європейському Парламенту і Раді. У якнайкоротший строк після подання такого звіту Комісія, за необхідності, повинна ухвалити законодавчі пропозиції.
13. До 01 січня 2021 року Комісія повинна здійснити оцінювання потенціалу енергоефективності при перетворенні, трансформації, передачі, транспортуванні та зберіганні енергії та подати звіт Європейському Парламенту і Раді. За потреби, такий звіт повинен супроводжуватися законодавчими пропозиціями.
14. До 31 грудня 2021 року, якщо до того цього часу не будуть запропоновані зміни до положень щодо роздрібного ринку Директиви 2009/73/ЄС про спільні правила для внутрішнього ринку природного газу Комісія повинна здійснити оцінювання та подати Європейському Парламенту і Раді звіт щодо положень, що стосуються інформації про облік, інформації для виставлення рахунків та інформації для споживачів щодо природного газу, задля їх узгодження, у відповідних випадках, з відповідними положеннями Директиви 2009/72/ЄС щодо електроенергії, щоб посилити захист споживачів і надати кінцевим споживачам можливість отримувати частішу, чіткішу й актуальнішу інформацію про споживання ними природного газу та регулювати використання ними енергії. У якнайкоротший строк після подання такого звіту Комісія, за необхідності, повинна ухвалити законодавчі пропозиції.
15. До 28 лютого 2024 року й кожні п'ять років потому Комісія повинна оцінювати цю Директиву та подавати звіт Європейському Парламенту і Раді.
Таке оцінювання повинне включати:
(a) дослідження того, чи потрібно після 2030 року адаптувати вимоги й альтернативний підхід, встановлені у статті 5;
(b) оцінювання загальної дієвості цієї Директиви та потреби у подальшому коригуванні політики Союзу щодо енергоефективності відповідно до цілей Паризької угоди про зміну клімату 2015 року після 21-ї конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (* - 3 ), а також у світлі економічного та інноваційного розвитку.
Якщо це доцільно, такий звіт супроводжується пропозиціями щодо подальших заходів.
( *3 ) ОВ L 282, 19.10.2016, с. 4. »;»
(16) до додатків внести зміни згідно з додатком до цієї Директиви.