Функціональне відокремлення
1. Якщо національний регуляторний орган дійшов висновку, що відповідними зобов’язаннями, накладеними відповідно до статей 69-74, не вдалося досягти ефективної конкуренції, та що існують важливі і постійні проблеми конкуренції або було виявлено неспроможність ринку по відношенню до окремих оптових ринків продуктів доступу, він може, як виняток, відповідно до другого підпараграфа статті 68(3), накладати на вертикально інтегровані суб’єкти господарювання зобов’язання виокремити діяльність, пов’язану з оптовим наданням відповідних продуктів доступу, до комерційної структури, що діє незалежно.
Така комерційна структура повинна надавати продукти та послуги доступу всім суб’єктам господарювання, у тому числі іншим комерційним структурам в межах материнської компанії, в однакові строки, на однакових умовах, включаючи ті, що стосуються рівня цін і рівня якості обслуговування, і за допомогою однакових систем і процесів.
2. Якщо національний регуляторний орган має намір накласти зобов’язання щодо функціонального відокремлення, він повинен направити запит до Комісії, який включає:
(a) докази, що обґрунтовують висновки національного регуляторного органу, як зазначено у параграфі 1;
(b) обґрунтовану оцінку, що дозволяє зробити висновок про відсутність або малу перспективність ефективної та сталої конкуренції на рівні інфраструктури протягом розумного періоду часу;
(c) аналіз очікуваного впливу на національний регуляторний орган, на суб’єкт господарювання, зокрема на робочу силу відокремленого суб’єкта господарювання, і на сектор електронних комунікацій в цілому, а також на стимули для інвестування у нього, зокрема з огляду на потреби забезпечення соціальної та територіального згуртування, а також інших стейкхолдерів, включаючи, зокрема, очікуваний вплив на конкуренцію та будь-які потенційні наслідки для споживачів;
(d) аналіз причин, які обґрунтовують, що таке зобов’язання буде найбільш ефективним засобом примусового забезпечення правового захисту, спрямованих на вирішення проблем конкуренції або виявленої неефективності ринкового механізму.
3. Проект заходу має включати такі елементи:
(a) точний характер і рівень відокремлення, із зазначенням, зокрема, правового статусу окремого суб’єкта господарювання;
(b) ідентифікацію активів окремого суб’єкта господарювання, а також продуктів або послуг, що надаватимуться таким суб’єктом господарювання;
(c) механізми управління для забезпечення незалежності персоналу, найнятого окремим суб’єктом господарювання, та відповідну структуру заохочень;
(d) правила забезпечення виконання зобов’язань;
(e) правила забезпечення прозорості операційних процедур, зокрема по відношенню до інших стейкхолдерів;
(f) програму моніторингу для забезпечення дотримання, включаючи публікацію щорічного звіту.
Після рішення Комісії, ухваленого відповідно до статті 68(3) щодо такого проекту заходу, національний регуляторний орган має провести скоординований аналіз різних ринків, пов’язаних з мережею доступу, відповідно до процедури, визначеної у статті 67. На підставі цього аналізу національний регуляторний орган повинен накласти, зберегти, змінити або скасувати зобов’язання відповідно до процедур, викладених у статтях 23 і 32.
4. На суб’єкт господарювання, щодо якого було встановлене функціональне відокремлення, можуть накладатися будь-які зобов’язання, зазначені у статтях 69-74, на будь-якому окремому ринку, де він був визначений як такий, що має значну ринкову владу відповідно до статті 67, або будь-які інші зобов’язання, що накладаються Комісією відповідно до статті 68(3).