Регуляторний режим нових елементів мереж надвисокої пропускної здатності
1. Суб’єкти господарювання, які були визначені як такі, що мають значну ринкову владу на одному або декількох ринках відповідно до статті 67, можуть пропонувати зобов’язання, у відповідності до процедури, викладеної у статті 79, і з урахуванням другого підпараграфа цього параграфа, відкривати для спільного інвестування розгортання нової мережі надвисокої пропускної здатності, що складається з оптоволоконних елементів, до приміщень кінцевого користувача або базової станції, наприклад, пропонуючи спільну власність або довгостроковий розподіл ризику через співфінансування або через угоди про купівлю, що призводить до появи особливих структурованих прав з боку інших постачальників електронних комунікаційних мереж або послуг.
Коли національний регуляторний орган оцінює такі зобов’язання, він має визначити, зокрема, чи відповідає пропозиція щодо спільного інвестування усім наступним умовам:
(a) вона відкрита в будь-який момент протягом усього періоду існування мережі для будь- якого постачальника електронних комунікаційних мереж або послуг;
(b) вона дозволить іншим співінвесторам, які є постачальниками електронних комунікаційних мереж або послуг, ефективно і стало конкурувати в довгостроковій перспективі на ринках нижчого рівня дистрибуційного ланцюга, на яких діє суб’єкт господарювання, визначений як такий, що має значну ринкову владу, на умовах, які включають:
(i) справедливі, розумні та недискримінаційні умови, що дозволяють отримати доступ до повної пропускної здатності мережі в тій мірі, в якій вона підпадає під спільне інвестування;
(ii) гнучкість з точки зору вартості та часу участі кожного співінвестора;
(iii) можливість збільшення такої участі в майбутньому; і
(iv) взаємні права, надані співінвесторами після розгортання інфраструктури, що підпадає під співінвестування;
(c) вона оприлюднюється суб’єктом господарювання своєчасно і, якщо суб’єкт господарювання не має характеристик, перелічених у статті 80(1), принаймні за шість місяців до початку розгортання нової мережі; цей період може бути продовжено з огляду на національні обставини;
(d) прохачі доступу, які не беруть участі в спільному інвестуванні, з самого початку можуть отримати вигоду від тієї ж якості, швидкості, умов і охоплення кінцевих користувачів, які були доступні перед розгортанням, а також, з часом, від механізму адаптації, підтвердженого національним регуляторним органом, з урахуванням розвитку відповідних роздрібних ринків, що підтримують стимули для участі в спільному інвестуванні; такий механізм повинен забезпечувати, щоб прохачі доступу мали доступ до елементів надвисокої пропускної здатності мережі одночасно, а також на основі прозорих і недискримінаційних умов, які відповідним чином відображають ступінь ризику, що виникав у відповідних співінвесторів на різних етапах розгортання, та враховують конкурентну ситуацію на роздрібних ринках;
(e) вона відповідає, як мінімум, критеріям, викладеним у додатку IV, і виконується добросовісно.
2. Якщо національний регуляторний орган приходить до висновку, враховуючи результати випробування ринку, проведеного відповідно до статті 79(2), що запропоноване зобов’язання щодо спільного інвестування відповідає умовам, викладеним у параграфі 1 цієї статті, він має зробити це зобов’язання обов’язковим до виконання згідно зі статтею 79(3) і не накладати ніяких додаткових зобов’язань відповідно до статті 68 стосовно елементів нової мережі надвисокої пропускної здатності, яка підпадає під зобов’язання, якщо принаймні один потенційний співінвестор уклав угоду про спільне інвестування з суб’єктом господарювання, визначеним як такий, що має значну ринкову владу.
Перший підпараграф не обмежує регуляторний режим для обставин, які не відповідають умовам, викладеним у параграфі 1 цієї статті, враховуючи результати будь-яких ринкових випробувань, проведених відповідно до статті 79(2), але впливає на конкуренцію і враховується для цілей статей 67 і 68.
Як відступ від першого підпараграфа цього параграфа, національний регуляторний орган може, за належним чином обґрунтованих обставин, встановлювати, зберігати або адаптовувати засоби правового захисту відповідно до статей 68-74 стосовно нових мереж надвисокої пропускної здатності з метою вирішення значних проблем конкуренції на окремих ринках, якщо національний регуляторний орган встановив, що, враховуючи специфічні характеристики таких ринків, такі проблеми конкуренції не будуть вирішені в іншому випадку.
3. Національні регуляторні органи на постійній основі повинні моніторити дотримання умов, викладених у параграфі 1, і можуть вимагати від суб’єкта господарювання, визначеного як такий, що має значну ринкову владу, надавати щорічні заяви про відповідність.
Ця стаття не обмежує повноважень національного регуляторного органу ухвалювати рішення згідно із статтею 26(1) у разі виникнення спору між суб’єктами господарювання у зв’язку з угодою про спільне інвестування, що вважається ним такою, що відповідає умовам, зазначеним у параграфі 1 цієї статті.
4. BEREC після консультацій із стейкхолдерами та у тісній співпраці з Комісією оприлюднює настанови для сприяння послідовному застосуванню національними регуляторними органами умов, викладених у параграфі 1, та критеріїв, викладених у додатку IV.