Порядок обмеження кількості прав користування радіочастотним спектром, що надаються
1. Без обмеження статті 53, якщо держава-член приходить до висновку, що право користування радіочастотним спектром не може підпадати під загальну авторизацію, і якщо вона розглядає питання про обмеження кількості прав користування радіочастотним спектром, що надаються, вона, серед іншого:
(a) чітко зазначає причини обмеження прав користування, зокрема, приділяючи належну увагу необхідності максимізації переваг для користувачів та сприяння розвитку конкуренції, та переглядає, у разі необхідності, обмеження через регулярні проміжки часу або за розумним запитом суб’єктів господарювання, що зазнали впливу;
(b) надає всім зацікавленим сторонам, включаючи користувачів і споживачів, можливість висловити свою позицію щодо будь-яких обмежень шляхом проведення публічних консультацій відповідно до статті 23.
2. Якщо держава-член приходить до висновку, що кількість прав користування має бути обмежена, вона повинна чітко визначити і обґрунтувати цілі, які переслідуються через проведення конкурсних процедур або порівняльної процедури відбору згідно з цією статтею, і, де це можливо, представити їх у кількісній формі, надаючи належну увагу необхідності виконання національних цілей внутрішнього ринку. Цілі, які держава-член може встановити при розробці конкретної процедури відбору, на додаток до сприяння конкуренції, мають обмежуватись одним або кількома з наступних пунктів:
(a) сприяння покращенню покриття;
(b) забезпечення необхідної якості обслуговування;
(c) сприяння ефективному використанню радіочастотного спектра, у тому числі з урахуванням умов, включених до прав користування, та рівня плати;
(d) сприяння інноваціям та розвитку бізнесу.
Національний регуляторний або інший компетентний орган має чітко визначити та обґрунтувати вибір процедури відбору, включаючи будь-який попередній етап для доступу до процедури відбору. Він також має чітко визначити результати будь-якого пов’язаного оцінювання конкурентної, технічної та економічної ситуації на ринку та надати підстави для можливого використання та вибору заходів відповідно до статті 35.
3. Держави-члени повинні оприлюднити будь-яке рішення щодо обраної процедури відбору та відповідних правил, чітко зазначаючи їх підстави. Також мають бути оприлюднені умови, які будуть включені до прав користування.
4. Після визначення процедури відбору держава-член має запросити до подання заявок на права користування.
5. Якщо держава-член приходить до висновку, що можуть бути надані додаткові права користування радіочастотним спектром або поєднання загальної авторизації і індивідуальних прав користування, вона повинна оприлюднити такий висновок і ініціювати процес надання таких прав.
6. У випадках, коли необхідно обмежити надання прав користування радіочастотним спектром, держави-члени повинні надавати такі права на підставі критеріїв відбору та процедури відбору, які є об’єктивними, прозорими, недискримінаційними та пропорційними. Будь-які такі критерії відбору мають належним чином враховувати досягнення цілей і вимог статей 3, 4, 28 і 45.
7. Якщо повинні застосовуватися конкурентні або порівняльні процедури відбору, держави- члени можуть продовжити максимальний строк у шість тижнів, зазначений у статті 48(6), до тих пір, поки це необхідно для забезпечення того, щоб такі процедури були справедливими, розумними, відкритими і прозорими для всіх зацікавлених сторін, але не більше ніж на вісім місяців, з урахуванням будь-якого конкретного графіка, встановленого відповідно до статті 53.
Такі строки не повинні обмежувати дію будь-яких міжнародних угод, що стосуються користування радіочастотним спектром та координації супутників.
8. Ця стаття не обмежує передачу прав користування радіочастотним спектром відповідно до статті 51.