Вимоги щодо надання інформації для договорів
1. Перш ніж споживач буде зв’язаний умовами договору або будь-якої відповідної пропозиції, надавачі загальнодоступних електронних комунікаційних послуг, відмінних від послуг передачі, що використовуються для надання послуг міжмашинної взаємодії, повинні надати інформацію, зазначену в статтях 5 і 6 Директиви 2011/83/ЄС, і, крім того, інформацію, зазначену в додатку VIII до цієї Директиви, в тій мірі, в якій така інформація стосується послуги, яку вони надають.
Інформація повинна надаватися чітко, у зрозумілий спосіб, на довговічному носії інформації, визначеному в пункті (10) статті 2 Директиви 2011/83/ЄС, або, якщо надання на довговічному носії не є можливим, у вигляді легко завантажуваного документа, доступ до якого надається надавачем послуг. Надавач зобов’язаний звернути окремо увагу споживача на наявність такого документа та важливість його завантаження для цілей документації, подальшого використання та незмінного відтворення.
Інформація повинна бути надана на запит у доступному форматі для кінцевих користувачів з інвалідністю відповідно до права Союзу, що гармонізує вимоги щодо доступності продуктів та послуг.
2. Інформація, зазначена в параграфах 1, 3 і 5, також повинна надаватися кінцевим користувачам, які є мікропідприємствами, малими підприємствами або неприбутковими організаціями, якщо тільки вони в чіткій формі не відмовилися від обов’язкового дотримання всіх або частини таких положень.
3. Надавачі загальнодоступних електронних комунікаційних послуг, відмінних від послуг передачі, що використовуються для надання послуг міжмашинної взаємодії, повинні надати споживачам стисле і легко читабельне резюме контракту. У такому резюме мають бути зазначені основні вимоги до інформації відповідно до параграфа 1. Такі основні елементи включають принаймні:
(a) ім’я, адресу та контактну інформацію надавача та, якщо відрізняється, контактну інформацію для направлення скарг;
(b) основні характеристики кожної послуги, що надається;
(c) відповідні ціни за активацію електронної комунікаційної послуги та за будь-які повторні або пов’язані зі споживанням збори, якщо послуга надається за прямі грошові платежі;
(d) тривалість дії договору та умови його продовження і припинення;
(e) наскільки продукти та послуги призначені для кінцевих користувачів з інвалідністю;
(f) стосовно послуг доступу до Інтернету - резюме інформації, що вимагається відповідно до пунктів (d) і (e) статті 4(1) Регламенту (ЄС) 2015/2120.
До 21 грудня 2019 року Комісія, після консультацій з BEREC, має ухвалити імплементаційні акти, що визначають шаблон резюме договору, для використання надавачами на виконання їхніх зобов’язань за цим параграфом.
Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 118(4).
Надавачі, що підпадають під зобов’язання за параграфом 1, повинні належним чином заповнити такий шаблон резюме договору необхідною інформацією і надати таке резюме договору споживачеві безкоштовно, до укладення договору, включаючи договори, що укладаються дистанційно. Якщо з об’єктивних технічних причин неможливо надати резюме
договору у відповідний момент часу, воно повинно бути надане без зайвої затримки після цього, а договір набуває чинності, коли споживач підтвердив свою згоду після отримання резюме договору.
4. Інформація, зазначена в параграфах 1 і 3, має стати невід’ємною частиною договору і не може бути змінена, якщо сторони не домовляться про інше.
5. Якщо плата за послуги доступу до мережі Інтернет або загальнодоступні послуги міжособистісної комунікації нараховується на основі використаного часу або спожитого обсягу, їх надавачі повинні запропонувати споживачам можливість контролювати використання кожної з таких послуг. Така можливість має включати доступ до своєчасної інформації про рівень споживання послуг, включених до тарифного плану. Зокрема, надавачі повинні повідомити споживачів перед досягненням будь-якого ліміту споживання, встановленого компетентними органами в координації, де це доречно, з національними регуляторними органами, і включеного до їхнього тарифного плану, а також коли послуга, включена до їхнього тарифного плану, повністю використана.
6. Держави-члени можуть зберігати або запроваджувати у своєму національному законодавстві положення, що вимагають від надавачів надавати додаткову інформацію про рівень споживання та тимчасово запобігати подальшому використанню відповідної послуги, що перевищує фінансовий ліміт або ліміт обсягу, визначений компетентним органом.
7. Держави-члени надалі вільні зберігати або впроваджувати в своє національне законодавство положення, що стосуються аспектів, не врегульованих цією статтею, зокрема, для вирішення нових проблем, що виникають.