Ст. 153

Чинна редакція від 14.06.2017 · Директива набрав чинності 20.07.2017

Розділ II. ПЕРЕТВОРЕННЯ, ЗЛИТТЯ ТА ПОДІЛ КОМПАНІЙ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ → Глава III. Поділ публічних акціонерних компаній → Секція 2. Поділ шляхом придбання → § 3. не застосовується, якщо вебсайт дає акціонерам можливість протягом усього періоду, вказаного в першому підпараграфі цього параграфа, завантажувати і друкувати документи, зазначені в параграфі 1. Однак у такому випадку держави-члени можуть передбачити, що компанія повинна надавати доступ до таких документів у своєму зареєстрованому офісі для ознайомлення з ними акціонерів

Умови нікчемності поділу

1. Законодавство держав-членів може передбачати правила щодо нікчемності поділу тільки згідно з такими умовами:

(a) нікчемність оголошується судовим рішенням;

(b) поділ, що набув чинності згідно зі статтею 149, визнається нікчемним, тільки якщо судовий чи адміністративний превентивний нагляд за його законністю не здійснювався, або якщо його не було оформлено та засвідчено в належній правовій формі, або якщо буде доведено, що рішення загальних зборів є нікчемним або оспорюваним відповідно до національного законодавства;

(c) процедура визнання нікчемності не починається більш ніж через шість місяців після дати набуття чинності поділом щодо особи, що заявляє про нікчемність, або якщо ситуація була виправлена;

(d) якщо можливо виправити дефект, що може призвести до нікчемності поділу, компетентний суд повинен надати компаніям, що беруть участь у поділі, строк для виправлення ситуації;

(e) судове рішення про оголошення поділу нікчемним публікується в порядку, встановленому законодавством кожної держави-члена, відповідно до статті 16;

(f) якщо законодавство держави-члена дозволяє третій особі оскаржувати таке судове рішення, зазначена особа може зробити це тільки протягом шести місяців після опублікування судового рішення в порядку, встановленому главою III розділу I;

(g) судове рішення про оголошення поділу нікчемним саме собою не впливає на дійсність зобов’язань перед компаніями-одержувачами або стосовно них, що виникли до опублікування цього судового рішення та після зазначеної у статті 149 дати;

(h) кожна з компаній-одержувачів несе відповідальність за своїми зобов’язаннями, що виникли після дати набуття чинності поділом і до дати опублікування рішення про визнання нікчемності поділу. Поділювана компанія також несе відповідальність за такими зобов’язаннями; держави-члени можуть передбачити обмеження цієї відповідальності часткою чистих активів, переданою компанії-одержувачу, для якої виникли такі зобов’язання.

2. Як відступ від пункту (a) параграфа 1 цієї статті, законодавство держави-члена може також передбачати визнання нікчемності поділу за рішенням адміністративного органу, якщо таке рішення може бути оскаржене до суду. Пункт (b) та пункти (d)-(h) параграфа 1 цієї статті застосовуються за аналогією до адміністративного органу. Така процедура визнання нікчемності не може бути розпочата більш ніж через шість місяців після дати, зазначеної у статті 149.

3. Зазначене вище не впливає на законодавство держав-членів про нікчемність поділу, оголошену після здійснення будь-якого нагляду за законністю.