Опублікування проекту умов поділу
Проект умов поділу публікується в порядку, встановленому законодавством кожної держави-члена згідно зі статтею 16 для кожної з компаній, що беруть участь у поділі, принаймні за один місяць до дати проведення загальних зборів, що повинні ухвалити рішення щодо нього.
Будь-яка з компаній, що беруть участь у поділі, звільняється від зобов’язання опублікування, зазначеного у статті 16, якщо протягом безперервного періоду, що починається щонайменше за один місяць до дати, встановленої як дата проведення загальних зборів, що повинні ухвалити рішення про проект умов поділу, і закінчується не раніше завершення таких зборів, вона на своєму вебсайті надає громадськості безкоштовний доступ до проекту умов поділу. Держави-члени не повинні обумовлювати таке звільнення будь-якими вимогами чи обмеженнями, крім тих, що необхідні для забезпечення безпеки вебсайту та автентичності документів, і можуть встановлювати такі вимоги чи обмеження, тільки якщо вони пропорційні досягненню таких цілей.
Як відступ від другого параграфа, держави-члени можуть вимагати, щоб опублікування було здійснене через центральну електронну платформу, зазначену у статті 16(5). Як альтернатива держави-члени можуть вимагати, щоб таке опублікування було здійснене на будь-якому іншому вебсайті, визначеному ними для цієї мети. Якщо держави-члени скористаються однією з цих можливостей, вони забезпечують, щоб із компаній не стягувалася окрема плата за таке опублікування.
Якщо використовується вебсайт, що не є центральною електронною платформою, то посилання, що надає доступ до такого вебсайту, публікується на центральній електронній платформі щонайменше за один місяць до дати, на яку призначено загальні збори. Ця посилання повинне включати дату опублікування проекту умов поділу на вебсайті та бути доступним для громадськості безкоштовно. З компаній не повинна стягуватися окрема плата за таке опублікування.
Викладена у третьому та четвертому параграфах заборона, що виключає стягнення з компаній окремої плати за опублікування, не впливає на здатність держав-членів перекладати на компанії витрати, пов’язані з центральною електронною платформою.
Держави-члени можуть вимагати, щоб компанії зберігали інформацію протягом певного строку після загальних зборів на своєму вебсайті або, у відповідних випадках, на центральній електронній платформі або іншому вебсайті, визначеному відповідною державою-членом. Держави-члени можуть визначити наслідки тимчасового порушення доступу до вебсайту або до центральної електронної платформи, спричиненого технічними або іншими чинниками.